Yulia Virnuk – Страница 21 – Бархатный вечер

Нещодавно нам надійшов запит з глухого села на Буковині. Сусіди просили допомогти старенькій односельчанці впоратись її родиною. З донькою та її чоловіком, точніше. Донька старенької не була янголом з німбом над головою. Вона саме та, хто любив гарно жити та нічого для того не зробивши.

Я працюю волонтером вже не перший рік. Їжджу по країні, та намагаюсь допомогти людям, які дійсно потребують

Прийшли в магазин за новеньким телефоном, а пішли з новеньким членом родини. Безцінне поповнення, я вважаю.

Сьогодні в мене був просто мега незвичайний день роботи! Я працюю продавцем у магазині техніки.

Жінка для того й народжена, щоб і за дітьми дивитись, і чоловіку догоджати, ходити на роботу та за будинком дивитись. Воно у них в генетичному коді мало не прописано. А ти, бевзень, забирай роботу, теж бабою станеш

Майже кожні вихідні після тяжкого робочого тижня ми збираємось з друзями в бані. П’ємо пиво, розслабляємось

Моя безпечність та неупередженість мало не коштувала звільнення з посади з великим штрафом.

Мене мама з дитинства вчила, щоб я не судила книжку по обкладинці. І часто, щоб я гарно засвоїла урок

Офіційно ще в шлюбі, та живемо окремо. Вона навіть не захотіла нічого розділяти між нами. Навіть грошей не взяла, щоб винайняти собі житло.

Мені вже вісімдесят років, а може й більше. Не пам’ятаю вже толком. Пам’ять давно не та, та і не рахував я ніколи.

Я не витримала, та в присутності батька сказала, немає чого терпіти цього набундюченого індика! Батько тільки над мамою посміявся, бо ж без нього вона не матиме ні коштів, ні житла. Так що якщо так хоче, то нехай йде. Сміючись пішов до кімнати.

Мій тато працював викладачем, а мама була домогосподаркою. Все своє дитинство я спостерігала, як мама

Після того випадку ми переїхали з дому бабусі на наступний же день. Мама ще довго не могла прийти до тями, а тато був ніби в воду опущений. Звинувачував себе, що таке сталось.

Коли я ще була маленькою, моя мама та тато жили з татовою мамою. Пізніше і я. Так ми там пробули до моїх

Легко таке казати, коли вона виховувала мене разом з батьком, ніколи сама грошей не заробляла, та не розуміє, як це бути матір’ю одиначкою.

Матір’ю я була такою собі. Приділяла мало увазі дитині, нагодувала, чистий, сухенький, виспаний, а решта сам.

Така як ти, точно моєю дівчиною ніколи не буде. Маю сумнів, що з таким характером тебе хоч хтось окрім батьків полюбить, чи подарує квіти, чи як ти сказала шоколадку.

Діти дуже жорстокі. Не тому, що вони самі так захотіли, а тому, що вони ще не розуміють, наскільки сильно

Чоловік забрав мене з того дому в сльозах. Я ще декілька раз чула про рідних батьків краєм вуха. Але спілкуватись не бажала.

Я росла в родині, скажімо, не самій щасливій. Спершу, мама з татом подавали дуже великі надії.