Прийшли в магазин за новеньким телефоном, а пішли з новеньким членом родини. Безцінне поповнення, я вважаю.

Сьогодні в мене був просто мега незвичайний день роботи! Я працюю продавцем у магазині техніки. У нас є все, від маленьких гаджетів, то музичних центрів та масажних крісел. І ось, вчора й сталась ця делікатна ситуація. Батько з дочкою, років сімнадцяти-вісімнадцяти прийшли за подарунком. Я так розумію, донці, адже вона обирала. Вони спершу довго ходили придивлялись за ціною, а потім вже покликали мене, я дала з вітрини протестувати модель. Дівчина поводилась трішки розгублено. Весь час шукала стільчик, щоб присісти. Була така добре повненька, тому я не здивувалась, мабуть, ноги боліли. Весь цей час тато стояв поряд. Раптом дівчина почала кричати. Схопилася за живіт та впала на підлогу. Ми викликали швидку, та приїхала менш як за п’ять хвилин. Та знаєте, що вони сказали? Дівчина народжувала! Батько ледь не втратив свідомість.

-Чекайте, як народжує?! Лілю, ти що, була вагітна?! Як так?? Ти ж казала, що через вітаміни так набрала вагу!

Поки батько намагався знайти відповідь, дівчина вже встигла народити. Тато стояв поряд, йому дали малюка на руки, а той не міг зрозуміти й далі, що відбувається. За декілька хвилин до магазину не менш схвильована та розгублена прибігла мама новоспеченої теж мами. Вона ставила багато питань, часто не сумісних між собою. Вся родина була спантеличена, одна тільки винуватиця події спокійно лежала на канапі та дивилась в стелю.

На цю всю виставу збігся весь магазин. І самі відвідувачі, й весь персонал. Різні у нас ситуації бували, проте щоб дитина народилась в магазині – ніколи. Новоспечену маму та нового члена суспільства забрали лікарі, за ними покірно з тремтячими руками та ногами йшли батьки, тобто вже бабуся з дідусем.

Мені ось просто цікаво, невже, за дев’ять місяців батьки не помітили нічого дивного в поведінці своєї доньки? Це ж майже рік!Навіть те, що живіт так сильно округлився. В просто повних людей він іншої форми, а цей же просто круглий, мов кулька. Та й мама мала б помітити, що в дівчини немає тих самих днів. Моя мама за це все знала, хоча б тому, що вона купувала все необхідне.

Дивина, та й годі. Але це саме та історія, яку я буду розповідати ще не один день у своєму житті.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

два + тринадцать =

Прийшли в магазин за новеньким телефоном, а пішли з новеньким членом родини. Безцінне поповнення, я вважаю.