Дарія Сокуренко – Страница 75 – Бархатный вечер

Коли настав час сідати до столу, у мене очі розбігалися від того різноманіття страв, що нам подавали. «Невже усе це з’їдять?» – здивовано запитувала у Назара. Хлопець посміхався та пояснив, що наприкінці вечора родичі порозбирають залишені страви собі.

Зі своїм чоловіком Назаром я познайомилася на дискотеці. Ми обоє на той час були студентами.

Сьогодні, вперше за останній рік, я переступив поріг квартири в якій минуло моє дитинство та юність. Кожна кімната зберігала в собі тисячі спогадів про маму та наші теплі сімейні вечори

Ви вірите, що будинок вміє вбирати в себе спогади минулого. Я теж вважав, що це повна дурниця, поки не

Виявляється її батько сказав, що востаннє на рибалці йому було соромно вести мене додому. Все виявилося з точністю навпаки

Батько моєї дружини мені близький по духу. Ще зі знайомства я зрозумів, що з Василем Івановичем маю багато

Цю розмову почув мій син. Він так серйозно подивився на нас, а потім заявив: -Сподіваюся, хоч про якусь жінку він зможе подбати.

Ми з Андрієм не були зразковою парою. Часто сварилися, то розходилися, то сходилися. Про наші стосунки

Моя прекрасна незнайомка послизнулася я хотів її підхопити, але теж не втримався, ми обоє звалилися в брудну калюжу. Наступної миті до нас підбігло кошеня

Надворі дощило. Вечір непомітно лягав на місто. Я поспішав повернутися додому, потрібно було встигнути

Вони не хочуть увійти в моє положення й на відріз відмовляються переїжджати в село. Кажуть, що звикли до міського життя, а в селі їм нічого робити

Я не розумію власних батьків. Вони живуть у трикімнатній квартирі лише удвох. Дві великі кімнати постійно пустують.

Він страшенно р _озгнівався, назвав нас егоїстами, які дбають тільки про себе. Навіть заявив, що якщо ми зараз відмовляємося сидіти з онуками, то потім він нас на поріг не впустить

Ми з Валентиною все своє життя присвятили єдиному синові. Ігор народився досить пізно, коли нам виповнилося за 30.

Мені стало цікаво на що мама витрачає свої гроші, тому одного разу я повіз її до супермаркету й подивився, що вона купуватиме. Ненька скуповувала найдорожчі продукти й навіть не звертала уваги на ціни

Мій батько поїхав на заробітки ще коли я навчався в університеті. Власне, тому він й поїхав, щоб допомогти

Оскільки я була пенсійного віку, на посаду за професією мене брати не хотіли. Насилу влаштувалася прибиральницею до супермаркету. За мою зарплатню ми й виживали

Я надзвичайно втомилася від витівок свого молодшого сина. Іван ніяк не може знайти себе у цьому житті.

Я запитала чи передавав Дмитро допомогу від мене. Матір мовчки схилила голову. Виявляється усі ці роки брат привласнював гроші собі, а мама виживала на мізерну пенсію

Я виїхала за кордон ще коли навчалася в університеті. В нашому закладі діяла спеціальна програма, переможець