Я запитала чи передавав Дмитро допомогу від мене. Матір мовчки схилила голову. Виявляється усі ці роки брат привласнював гроші собі, а мама виживала на мізерну пенсію

Я виїхала за кордон ще коли навчалася в університеті. В нашому закладі діяла спеціальна програма, переможець якої отримував можливість закінчити навчання за кордоном й отримати диплом міжнародного зразка.  Я стала переможцем цієї програми, тож подалася на навчання до Америки.

Додому я так і не повернулася. В новій країні у мене розпочалося нове життя. Тут я влаштувалася на хорошу роботу, зустріла прекрасного чоловіка. Вийшла заміж та народила доньку.

На Україні в мене залишилася мати та молодший брат. Я хотіла їх обох забрати до себе та Дмитро не погоджувався. Хотів будувати своє майбутнє в рідній країні, а не шукати кращого життя за кордоном. Мама ж не хотіла покидати сина самого.

Щоб старенькій було легше, я почала кожного місяця відправляти їм кошти. Для мами історія із картками та банкоматами надто складна, тому цим питанням займався Дмитро. Я жила щасливим життям, впевнена, що рідні нічого не потребують.

Літом у мене випала можливість поїхати на декілька днів в Україну. Я вирішила провідати рідних за якими сильно сумувала. До того ж потрібно було познайомити донечку з бабусею та дядьком, показати в яких прекрасних місцях виросла її мати. У чоловіка полетіти з нами не вийшло, зайнятий на роботі.

Який же шок на мене чекав, коли я побачила в яких умовах жила матір. Стара хатина з обшарпаними стінами, подерта кофтина, порожній холодильник. Мама схудла та змарніла, але мені дуже зраділа. Ми багато розмовляли, разом прийнялися готувати вечерю. Я запитала чи передавав Дмитро допомогу від мене. Матір мовчки схилила голову. Виявляється усі ці роки брат привласнював гроші собі, а мама виживала на мізерну пенсію.

Ненька розповіла, що брат живе окремо. Купив собі квартиру у місті, гарне авто. Має дівчину, але одружуватися не поспішає. Ніде не працює, живе у своє задоволення. До мами навідується не часто й то бігцем. Ні допомоги від нього не діждешся, ні доброго слова.

Матір я забрала до себе. У нас великий будинок, місця всім вистачить. Гроші скидати припинила. Дмитро телефонував та писав мені сотні разів та після того, як він вчинив з нашою мамою, я не хотіла його ні чути, ні бачити.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

восемнадцать − 6 =

Я запитала чи передавав Дмитро допомогу від мене. Матір мовчки схилила голову. Виявляється усі ці роки брат привласнював гроші собі, а мама виживала на мізерну пенсію