Дарія Сокуренко – Страница 45 – Бархатный вечер

То для чого тоді було на весілля одна з поперед одної викрикувати, якими прекрасними бабусями вони будуть. Вони не вимагали допомоги й тим більше не збиралися брати у них гроші на свої потреби.

На весіллі Марина та Артем виглядали по-справжньому щасливими. Їхній шлюб буде міцним та довговічним

Я подала колишнього чоловіка на аліменти, але його дорога матуся купила експертизу, згідно з якою виходило, що дитину я нагуляла й вона не від Сергія. «Язичок збреше, а личко покаже» – Соломійка викапаний батько, проте я навіть рада, що ми не маємо нічого спільного з тим негідником

Я ніколи не виїжджала за межі свого села. Тут минуло моє дитинство та юність. Ходила до школи, навчалася як могла.

Ти знаєш, що твій чоловік збирається спл _авити мене в будинок для літніх людей? Тільки от не може, поки я заповіт на нього не перепишу. Онучка нічим не краща. Ходить, підлизується, обіцяє золоті гори, а сама навіть не має клямки, щоб допомогти мені. Ой, надивилася я на цю любов. Вони люблять мої квадратні метри.

Я ніколи не мала родини. Все моє дитинство та юність минули в дитячому будинку. Нас одягали, годували

Він вирішив мені напакостити. Поки я була зайнята біля плити, взяв фарби, пішов у вітальню й почав розмальовувати мені стіни

У моєї старшої сестри є син Артем. Хлопчику 5 років, він єдина дитина у сім’ї. Ангеліна нещодавно вийшла

Донечка часто хворіла, тож все зароблене я витрачала на ліки. Кожної ночі думала, як прожити черговий день. Навіть наважилася їхати за кордон на заробітки. Та в останню мить усі плани змінилися

Я народилася й виросла у селі. Батьки не були звиклі до міського життя, хоч по молодості й пробували

Я не хочу погоджуватися на вмовляння дружини. Я її люблю та ціную, добре ставлюся до її племінників, але не готовий усю відпустку няньчитися з ними.

У моєї дружини є старша сестра. Інна рано вийшла заміж й рано стала мамою. З чоловіком у них стосунки

Коли годинник перевалив за 9 годину вечора, Тамара встала з-за столу та почала прибирати. При цьому гості ще були й навіть не планували йти додому.

З Томою ми дружимо ще зі студентських років. Навчалися у паралельних групах. Разом орендували квартиру.

Мати каже, що у їхній будинок нещодавно переїхав новий мешканець. Молодий, красивий, без обручки. Варто з ним познайомитися. Віка не хоче, але проти матері не попреш. Бере пиріг, який мати спекла, та йде знайомитися.

Віка довгий час не могла вийти заміж. Дівчина вона гарна, показна, роботу має хорошу й репутація ідеальна.

Вранці лікар сказав, що ліки не допомагають й маму варто відвезти на обстеження у столичну клініку. Там і техніка краща й лікарі більш кваліфіковані. Вона те все розуміла, але у неї навіть на квиток до Києва грошей не було, не те щоб на обстеження та лікування

Телефон Альбіни не змовкав з самого ранку. Дівчина знала, що телефонують із банку, тому виключила звук

Тільки майбутня невістка переступила поріг їхньої квартири мати Захара зрозуміла, що вона сину не підходить. Непримітної зовнішності та ще й із сільськими манерами. Олеся вручила квіти й сказала: – Здрасті! Оте «здрасті» різало слух господині дому.

Владислав Анатолійович народився у заможній родині. Батьки не шкодували грошей на сина, але й не балували його.