Yulia Virnuk – Страница 19 – Бархатный вечер

Чоловік мене кинув на останньому місяці вагітності заради колишньої, а тепер дивився на мене прохальними очима, щоб я врятувала його компанію.

Як впоратись з образами та недовірою до навколишнього світу? Це нереально важка праця. До того ж праця

Без дозволу максима я не мала права навіть на вулицю в магазин вийти, чи заговорити зі своїми близькими, чи просто знайомими.

Коли я зустрічалась з Максимом, йому завжди в мені було щось не так. То натуральний колір волосся мій

При ній міг привести додому коханку, а бабуня не могла й слова поперек сказати.

Я не знаю, як переживу втрату бабусі. Вона для мене як промінчик сонечка в похмурий день. У свої вісімдесят

За мій вчинок мені й досі соромно, проте тоді я не могла з собою нічого вдіяти. Тож почалось все на моєму відпочинку, який я змогла собі дозволити вперше за вісім років.

За мій вчинок мені й досі соромно, проте тоді я не могла з собою нічого вдіяти. Кохання заполонило мене

Одного дня, чекаючи чергу на процедуру, я почула від медсестер про жінку, яку привезли з дитиною вночі. Вона народила вдома. Вже всьоме. Та як за правилами, жінка безвідповідальна. Чоловіка немає, відповідно і дитина невідомо від кого.

Нещодавно я лежала в пологовому, на збереженні, та молилась, щоб лікарі таки допомогли мені врятувати

Маму не повернеш, а я засинаю та просинаюсь з відчуттям провини. Живу з ним та жалкую про кожне слово

Я не розумію людей, які проживають своє життя так, ніби воно вічне. Сваряться зі своїми близькими так

А про батька не забула? Я б _oялась осyду своїх дітей. А що як подумають, що на старості з розуму зійшла?

Я до останнього боялась сказати своїм дітям про свого нового чоловіка. Страх осуду, неприйняття та відмови

На дитині ви економите, шо себе запустили геть. Грошей купу маєте, якщо прийшли сюди, а виглядаєте як торгаші базару.

Мене нещодавно дуже шокувала моя донька. І зовсім не в поганому сенсі. Я зрозуміла, наскільки вона зріла

Тепер кожного місяця вона залишає в прорізі дверей конверт з грошима, типу хоче мені допомогти, та записки з вибаченнями. Гроші я не витрачаю. Вони всі складені в шухляді

Все своє доросле життя я жив з думкою, що мені ні хто ніколи не допоможе. В родині я був однією дитиною

Тесть з тещею брехали про наші відносини всім сусідам, та й нам власне, теж. Ми їм заважали своєю допомгою, не давали жити спокійно.

Я не розумію поведінку свого тестя. От хоч головою б ийся в стіну! Ми з дружиною постійно стараємось