Мене нещодавно дуже шокувала моя донька. І зовсім не в поганому сенсі. Я зрозуміла, наскільки вона зріла у свої десять років. Наскільки правильні цінності я в неї вкладаю.
Десь з тиждень тому Діанка прихворіла. Оскільки у нас всі хвороби відразу ускладнюються, я вирішила не чекати, щоб лікування доходило до антибіотиків, та відразу за перших ознак повела малечу до лікаря. Нашого сімейного не було на місці, тому ми пішли просто до вільного, хто згодився прийняти без запису.
Одягнена я була в перше, що випало із шафки. Рідко задумувалась над образом для повсякденного життя. Донька ж була моєю копією.
Коли ми зайшли в кабінет, лікар нас окинув таким оцінюючим поглядом, аж неприємно стало. За столом сидів чоловік років сорока. Здається мені, він всім давав оцінку по зовнішньому вигляду. Хто краще виглядає, той більше заплатить. Так, лікарня була не з дешевих, але й ми жили не так і погано. Завжди ввжала, що на здоров’ї не можна економити.
Не довго думаючи, лікар оглянув доньку, сів писати рецепт, навіть не запитуючи про симптоми, типу він весь такий профі, мало не екстрасенс. А потім видав:
-Бачу, шо на дитині ви економите, шо себе запустили геть. Грошей купу маєте, якщо прийшли сюди, а виглядаєте як торгаші базару.
-Еее… – я навіть не знайшла що відповісти. Замість мене заговорила донька.
-А я от бачу, що на ваше виховання батьки зекономили добряче. Робоче місце купили, а от як з мізками то інша справа. Як ми виглядаємо, та скільки грошей в кишенях маємо – не ваша справа. За прийом заплатили – скажіть дякую!
Донька просто встала і пішла. Мені аж в голос засміятись захотілось. Зазвичай тихенька Діана поставила на місце зазнайкуватого лікаря. Пишаюсь нею!
Проте для мене досі залишається загадкою, як такі люди, як цей “лікар” знаходять собі місце в суспільстві. Типу в родині не без виродка? І це тільки один із випадків, коли люди сують свій ніс туди, куди їх не просять. Аби більше за собою слідкували, то можливо більше користі мали б.
