Декабрь 2022 – Страница 9 – Бархатный вечер

Стьоп, а чому ти мамі не допомагаєш? В тебе гарна зарплатня, міг ти їй давати ті нещасні півтори тисячі, ніж вона така хвора та стара буде бігати на ту пp _okляту роботу, щоб купити собі поїсти! – Ой не придумуй, з якого дива мені давати їй гроші? У неї є що їсти та що пити.

Коли ми одружувались зі Степаном, то відразу домовились, що жити будемо з його мамою. Вона жила саменька

Нарешті мати знайшла квартиру дочки. Декілька хвилин наважувалася подзвонити у дзвінок. Коли почула гупотіння за дверима, таки наважилася. Донька, стояла, як вкопана, побачивши маму. Ні привітання, ні обіймів, ні доброго слова Іванна Олександрівна не дочекалася.

Олена з дитинства не любила власну матір. Вона старалася постійно зайняти себе якоюсь роботою або допізна

Я розповіла Денису, де що лежить й без зайвих думок дала незнайомцеві ключі від своєї квартири

Мій перший шлюб виявився невдалим. Володя виявився ще тим ледащом. Мало того, що вдома мені нічим не

Коли ж почула, що я бідна студентка без роду і племені, прямо переді мною сказала Сашкові: «Вона нам не підходить»

Я влаштувалася на роботу в кафе швидкого харчування. Був мій перший робочий день. Адміністратор зібрала

У лікарні тієї ночі чергував досить неприємний лікар. Він забрав мене на огляд до свого кабінету. А уже через хвилину я вибігла обурена з кабінету, викликала таксі й поїхала у приватну клініку.

Мені з самого рання було недобре. Спершу відчувала загальну слабкість. Десь після обіду почав нити живіт.

Можливо моїх подруг д _авить жaба, а мені не важко щиро порадіти за щастя своєї мовчазної однокласниці

Альона не була особливо популярною в школі. Вона була непримітною дівчиною. Не вирізнялася ні зовнішністю

Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої. Сьогоднішній день мав стати найщасливішим у моєму житті. Натомість я покинута та знеславлена. Мій наречений Богдан не з’явився на церемонію розпису. Ніхто із його рідних не міг пояснити, чому наречений не приїхав. Навіть найкращий друг Богдана Остап не знав, де його товариш.

Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої. Сьогоднішній день мав

Я відкрила конверт, швидко пробіглася між рядками й застигла на висновку. Люди казали правду – мама не рідна дитина дідуся й бабусі

Мою маму з дитинства діймали інші діти. Вони любили прозиватися та кепкувати з неї, а все тому, що вважали

Аби мені знову поставили вибір – працювати до сьомого поту, чи стати коханкою чоловіка у віці, я б однозначно обрала другий варіант.

Я виросла в бідноті. Інколи у наших батьків не було що дати нам на вечерю, та вони посилали нас до сусідів

Іро, ти що, серйозно цим годуєш мою маму та брата?! – Ні, не годую, то твоя мама приготувала. – Танюшу знову перекосило.

Я уявлення не маю, як багато хто живе великими родинами в маленьких квартирах. Або навіть не маленьких