Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої.  Сьогоднішній день мав стати найщасливішим у моєму житті. Натомість я покинута та знеславлена. Мій наречений Богдан не з’явився на церемонію розпису. Ніхто із його рідних не міг пояснити, чому наречений не приїхав. Навіть найкращий друг Богдана Остап не знав, де його товариш.

Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої.  Сьогоднішній день мав стати найщасливішим у моєму житті. Натомість я покинута та знеславлена. Мій наречений Богдан не з’явився на церемонію розпису. Ніхто із його рідних не міг пояснити, чому наречений не приїхав. Навіть найкращий друг Богдана Остап не знав, де його товариш.

Весілля скасували, гості розійшлися по домівках, а я не знала куди й податися. У важку хвилину мене підтримав найкращий друг Володимир. Він був поруч кожної миті й не покидав мене ні на секунду. Саме Володя запропонував переїхати в інше місто, щоб забути весь цей кошмар. Довго не думаючи, я погодилася. Батьки підтримали.

На новому місці я розпочала нове життя. Володя допоміг мені знайти квартиру, влаштував мене до себе на роботу. Ми багато часу проводили разом. Я була вдячна йому за підтримку. З часом зрозуміла, що Володя відчуває до мене набагато більше, ніж просто дружні стосунки. Він час мені в цьому зізнався. Благав дати йому шанс, спробувати. Я погодилася й ми почали зустрічатися.

Після чотирьох місяців стосунків з’їхалися й почали жити разом. Мені було добре та спокійно поруч Володі. Можна навіть сказати, що я закохалася. Про колишнього більше не згадувала та й Богдан не давав про себе знати.

На першу річницю Володимир мені освідчився. На разі ми плануємо весілля. Правда, я боюся цього дня, як чорт ладана. Раптом історія повториться й мене знову покинути під вінцем.

Нещодавно чисто випадково я зустріла Богдана. Не хотіла з ним спілкуватися, але хлопець наполіг. Він пояснив, що весь цей час шукав мене, щоб розповісти правду. Мої рідні та подруги не хотіли розповідати куди я переїхала. Виявляється, що в день нашого весілля до нього прийшов мій найкращий друг Володя. Він хотів його привітати з одруженням й запропонував випити бокал шампанського. Богдан не відмовив, бо був на нервах й хотів заспокоїтися. Далі нічого не пам’ятає. Прийшов у себе аж наступного ранку. Йому сказали, що я утекла з Володею.

Виходить, що мій найкращий друг, нині наречений, обманув мене й зірвав весілля. Богдан ні в чому не винен. Та з того часу втекло багато води і я більше не відчуваю до нього кохання. Та хіба зможу побудувати щасливе життя, якщо наречений виявився брехуном?

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої.  Сьогоднішній день мав стати найщасливішим у моєму житті. Натомість я покинута та знеславлена. Мій наречений Богдан не з’явився на церемонію розпису. Ніхто із його рідних не міг пояснити, чому наречений не приїхав. Навіть найкращий друг Богдана Остап не знав, де його товариш.