Бархатный вечер – Страница 45

Він сказав, що я вертихвістка, яка вилізла тобі на шию й не хочу працювати. Господиня з мене теж ніяка, бо такого несмачного борщу він зроду віку не куштував. І до дитини нашої мені діла немає

Моєї матері не стало нещодавно. Важка хвороба, серце не витримало. Батько важко переживав утрату.

Марина відмовилася переїздити у власне помешкання. Я не зрозумів чому, адже квартира належить їм. Тоді син пояснив, що його дружині не до вподоби, що квартира оформлена на нього

Ігор наш єдиний син. Змалку ми з дружиною дбали, щоб він мав все найкраще. Хотілося дати дитині якомога більше.

Особливого вибору у неї не було. Сіла на перший ліпший автобус, який і довіз її до цього села. Тут зайняла покинутий дім, хоча й розуміла, що немає права цього робити

Я народився у місті. Мої батьки свого часу вирішили, що у місті для них відкриється багато перспектив

Словом, коли Роман повернувся із душу на нього чекав не лише приємний вечір в обіймах коханки, а ще й зібрана валіза та повідомлення про розлучення. Добре, що він не виправдовувався. Мовчки взяв свої речі та пішов

Я ніколи не цікавилася косметикою, модними платтями та не слідкувала за останніми тенденціями моди.

Декілька разів ми з Сашою ходили на побачення і проводили разом вихідні. Я все ніяк не наважувалася розповісти про сина

Моє життя з першим чоловіком не склалося. Ще до весілля ми розуміли, що навряд чи зможемо побудувати

Колеги наді мною наcм _ixались, а тепер я маю їм допомагати?! У їхніх мріях хіба що!

Нормальні відносини із колегами на роботі я намагалась вибудувати як ні хто! Це була моя перша робота

Не всі свекрухи з _лi. Є й хороші. Я зі своєю і поговорити можу і поплакати. Все зрозуміє.

Мені всі подруги постійно повторюють, що я щаслива, якщо не живу зі своєю свекрухою. Мовляв, вони б все

Баба з дідом прогнали мою маму, коли та була вагітна мною. Минуло майже двадцять років, і вони хочуть стати знову рідними. Та вода вже витекла

Раніше я думала, що моя мама та її батьки не спілкуються через лиху вдачу мами на характер.

Мати десь знайшла його контакти та почала набридати йому, говорити щоб той розійшовся зі мною, інакше вона потурбується, аби його старання вилізти із ями бідності пішли коту під хвіст.

Кохання – дивна річ. Ми не обираємо в кого закохуватись, а кого пропускати мимо очей.

Я була в повній іcт _еpиці! Плакала декілька днів. Юра теж стp _ашенно засмутився, якщо це можна назвати таким м’яким словом. Особисто я взагалі не розуміла, як нам все відновлювати. Там же товару було на сотню тисяч гривень.

Після двох років спільного життя із моїм хлопцем, та процвітання нашої спільної справи ми потрапили до