Бархатный вечер – Страница 43

Я мав рацію, нас викликали не просто так. Поки я глядів онучку, бабуся займалася будинком. Прибирання займало чи не весь день, решту часу вона готувала вечерю на велику родину

Галину я знаю давно. Вона добра та порядна людина, хороша жінка. Ми познайомилися, коли Галя зі своєю

Особисто я вважаю, що родину варто створювати у молодому віці. Коли ви сповнені сил та енергії й маєте наснагу виховувати «маленького чоловічка»

Зі своєю давньою подругою Ритою ми не бачилися років зо 20. Вона практично не змінилася. Така ж красуня

Пробачте, максимально незручно. Я коханець вашої сусідки. Чоловік трішки не вчасно повернувся з відрядження, тож у мене був лише один шлях для втечі – балкон. Можна я скористаюся вашим виходом?

У наш дім нещодавно переїхала молода сім’я. Віка та Ігор купили квартиру по сусідству із нашою.

Прикро усвідомлювати, що для найдорожчих ти ні що інакше, як звичайний «гаманець»

Довгий час я не могла переїхати від батьків. Справа не в тому, що мене переповнював страх перед майбутнім або що.

«Швидше повертайся додому. Нам потрібно поговорити». Ну от і все. Мабуть, Іван повідомить про розлучення

Відколи наша донька Руслана вийшла заміж та переїхала жити окремо, ми з чоловіком стали зовсім чужими.

Молодий чоловіче, я перша обрала їх. Чи не могли б ви бути такі ласкаві й обрати щось інше. -Хто перший встав, той штани вбрав. Пробачте, але мені потрібні найкращі й саме їх зараз мені пакують. Між нами зчинилася перепалка.

Моя молодша сестра нещодавно вперше стала мамою. Для нашої родини це невимовна радість, адже всі з нетерпінням

Мені прикро, що, я стала йому не потрібна. Можливо варто було вийти заміж вдруге. Син би пересердився й заспокоївся, а я хоч би мала до кого заговорити

Я вдало вийшла заміж. Іван був прекрасним чоловіком. Він зумів подбати про те, щоб сім’я мала все необхідне.

Та мені в голові не геть вкладалось, як вона буде платити за половину всього, якщо ледь зводить кінці із кінцми. Можливо, розраховує на мою чоловічу щедрість? Дівчина все частіше зводила розмови до того, скільки я заробляю, чи відкладаю гроші.

Мені ніколи не було відомо, де люди брали совість, аби розживатись на багатстві інших людей, прикарманювавши

Відкрив двері, а на порозі чоловічі чоботи. Не мої. Я таких крутих не мав ніколи. Шкіряні! Нічого собі! В спальні їх було двоє. На моє обличчя повернулась щира посмішка. Дивно, еге ж?

Життя у мене складалось весь час дуже не просте. Та ні хто ніколи й не говорив нікому, шо воно просте.

Мене дістала твоя вічна економія! З мене хлопці на роботі регочуть! Ти мені давала дві тисячі на те, аби я за день народження всіх пригостив! Та що я можу купити за ці гроші?! Чотири торти по п’ятсот гривень!? На заводі, де купа голодних мужиків!

Мені соромно перед моїми колегами на роботі. Просто крізь землю хочеться провалитись. А вся проблема