Бархатный вечер – Страница 42

Дзвінки посеред ночі від нібито незнайомих людей, які просто помилилися номером. Поля не дурепа, нічого й думати – у її чоловіка є коханка.

Ще зовсім недавно життя Поліни було безхмарним та щасливим. Вона мала прекрасного чоловіка Андрія, який

Через те, що ми мали малу дитину, нам дали час на примирення. Ми навіть не думали розглядати такий варіант. Я зібрала свої та дитячі речі й повернулася до батьків.

У студентські роки я була популярною дівчиною серед хлопців. Приваблива собою, веселої вдачі неодноразово

На сусіда склали протокол за хyлiгaнcтво й пошkoдження чужого майна. Тепер йому доведеться копати власний колодязь, бо до нашого для нього дорога закрита

Я все життя жила у місті, але завжди мріяла про будинок в селі. Мене так приваблювала довколишня атмосфера

Ми знову повернулися жити на орендовану квартиру. Наразі зі свекрухою не спілкуємося. Не знаю, чого вона прагнула домогтися, але Руслан обрав мене

Мої стосунки з Оленою Миколаївною не склалися ще з першого дня знайомства. Мати мого чоловіка Руслана

Юрко вирішив, що йому не варто працювати, адже дружина гарно заробляє. Та й прагнути немає до чого, адже у них все є. Точніше сказати – це вже все є.

Жанна чітко знала чого хоче від життя. Вона багато років сумлінно працювала, перш ніж досягти значних успіхів.

Я що тобі прислуга чи доглядальниця. Думаєш, я навчалася в училищі для того, щоб пацієнтам постіль заправляти. Це робота санітарки, то нехай вона її й виконує. Я й так копійки отримую, а ще вимушена за чужих їхнє діло робити

Моя сестра втрапила у чергову халепу. Я вже не дивувалася, коли мені зателефонували з лікарні й повідомили

Яким же відкриттям стала для мене порожня морозильна камера. Куди поділися мої запаси? Зателефонувала до чоловіка, запитала чи бува, він часом не знає, що відбувається. Той спокійним голосом пояснив, що віддав усе приготовлене своїй сестрі.

У мене важка робота. Працюю у лікарні медичною сестрою. Останнім часом багато колег захворіли, тож мені

Незважаючи на такі різні характери, дружили ми всі чотири роки навчання. Навіть після випускного перший час вдавалося підтримувати спілкування. А потім з’явилися домашні туpботи, сім’ї, діти й контакти помалу загубилися

З часу моїх студентських років минуло понад 25 років. Багато води втекло, ми всі змінилися.

Я була вражена побаченим. Мало того, що той нахаба не вибачився, так він сам зайняв місце, що звільнилося, посадивши сина на руки

Я уже давно припинила дивуватися з людського невігластва. Та нещодавно стала свідком надзвичайно неприємної картини.

Або ви продовжуєте жити у цьому домі, займаючись своєю дитиною й ділячи обов’язки порівну. Мама ж вам не прислуга, щоб все на готовій тарілочці припідносити. Або доведеться шукати окреме житло

Уляна Петрівна все життя важко пропрацювала. Лікар за покликанням, вона врятувала не одне життя й мала