Жизнь – Страница 127 – Бархатный вечер

Коли чоловіків не було вдома й ми залишилися наодинці, свекруха заявила мені: «Не думай, що твоє пузо, змінить моє ставлення. Ти як була нeп _oтpебом, так ним і залишишся»

Після того, як мій батько пішов із сім’ї, для матері я стала справжнім тягарем. Вона ніколи не працювала

Нещодавно нам надійшов запит з глухого села на Буковині. Сусіди просили допомогти старенькій односельчанці впоратись її родиною. З донькою та її чоловіком, точніше. Донька старенької не була янголом з німбом над головою. Вона саме та, хто любив гарно жити та нічого для того не зробивши.

Я працюю волонтером вже не перший рік. Їжджу по країні, та намагаюсь допомогти людям, які дійсно потребують

Прийшли в магазин за новеньким телефоном, а пішли з новеньким членом родини. Безцінне поповнення, я вважаю.

Сьогодні в мене був просто мега незвичайний день роботи! Я працюю продавцем у магазині техніки.

Жінка для того й народжена, щоб і за дітьми дивитись, і чоловіку догоджати, ходити на роботу та за будинком дивитись. Воно у них в генетичному коді мало не прописано. А ти, бевзень, забирай роботу, теж бабою станеш

Майже кожні вихідні після тяжкого робочого тижня ми збираємось з друзями в бані. П’ємо пиво, розслабляємось

Я не знаю, як міг таке ляпнути, але сказав Юлі, що такою т _oвcтою заміж її не візьму. Дівчина розплакалася, образилася на мене й втекла

На першому курсі університету я завоював собі найгарнішу дівчину курсу. Юля була старшою від мене на три роки.

Я не збирався покидати дружину та дітей. Просто Галина була для мене ковтком свіжого повітря, можливістю згадати молодість та відчути себе чоловіком. Та все змінюється, коли Галя приходить до мене додому й при Каті повідомляє, що вагітна

Чоловіки люблять очима. Ця всім відома істина працює і досі. На жаль, не завжди краса приводить до омріяного щастя.

Найцікавіше – дружина не може претендувати на майно, яке вони нажили у шлюбі. Вадим все оформлював на свою маму, тож Тані нічого не належало

Тетяна зустріла Вадима, коли в нього ні копійки не було за душею. Звичайний непримітний молодий хлопець.

Моя безпечність та неупередженість мало не коштувала звільнення з посади з великим штрафом.

Мене мама з дитинства вчила, щоб я не судила книжку по обкладинці. І часто, щоб я гарно засвоїла урок

Офіційно ще в шлюбі, та живемо окремо. Вона навіть не захотіла нічого розділяти між нами. Навіть грошей не взяла, щоб винайняти собі житло.

Мені вже вісімдесят років, а може й більше. Не пам’ятаю вже толком. Пам’ять давно не та, та і не рахував я ніколи.

Мабуть, це плаття передається в їхній родині у спадок з покоління в покоління. Усі голосно сміялися та продовжували ображати Марину. Їй стало так соромно та незручно

У школі Марина була причиною для насмішки. Дівчинка народилася у бідній сім’ї. Батьки хоч і важко працювали