Yulia Virnuk

Мої переживання з приводу неможливості завагітніти тривали половину мого життя. Ось мені вже тридцять років.

Не знаю, в кого там як складається в родинах, але мою можна назвати зразковою. Звісно, це відноситься

Мені інколи здається, що життя, яке ми проживаємо зараз, дається нам за якісь вчинки в минулому.

Який мій найбільший страх? То, певно, в старості лишитись нікому непотрібно. Сам на сам зі своїми проблемами

Зі своєю дружиною я познайомився абсолютно випадково. От просто гарантую, ні хто навіть не здогадається де.

Я народилась в маленькому селі, там виросла, закінчила школу та поїхала навчатись до Києва.

Моя мати досить цікава така жіночка. Звісно, я її кохаю, якою б вона там не була, проте наші відносини

В будинку, де ми проживаємо зараз, виросла я, виросли й мої батьки. Тепер тут своїх діток ростимо і ми

Ми познайомились з хлопцем, коли мені було двадцять один, йому двадцять п’ять. Наші відносини якось стрімко

Моє життя почало складатись добре, як ніколи раніше. У двадцять чотири я вийшла заміж, у двадцять п’ять