В минулому житті ти добряче провинився, тому радій, що тобі дали ще один шанс його виправити, та що ти не народився якимось земляним черв’яком

Мені інколи здається, що життя, яке ми проживаємо зараз, дається нам за якісь вчинки в минулому. От якщо в тебе нічого не клеїться, і робота погана, і в особистому житті, то, мабуть. В минулому житті ти добряче провинився, тому радій, що тобі дали ще один шанс його виправити, та що ти не народився якимось земляним черв’яком.

Моє життя приблизно таким і було. В минулому, десь добряче я накапостив. В мене не клеїлось нічого. Починаючи від родини, тобто мами з татом, закінчуючи звичайним побутовим життям. Не минало й дня, щоб я не впустив собі на руку чи ногу щось важке, або не пролив кип’яточку з чайника. Спершу я злився, не міг зрозуміти в дитинстві в чому справа?! Чому мої однолітки мають гарну родину, де батьки не гамселяться через будь-яку дрібницю. Де вечори минають в тиші та любові. Часто проминала така думка, якщо вони не щасливі разом, то я від того щасливішим не стаю, навіть нехай і в повній родині, чому б не розлучитись? І це думки семирічного хлопчика. А найбільш неприємне з цього, я звинувачував себе у всьому. Можливо, аби не було мене, батькам би було краще жити. Вони не сварились та гарно проводили час разом? Минали роки. Я вже виріс, через декілька місяців мав випуститись зі школи.

Якось, коли я повернувся додому, тато сидів на кухні сам та плакав. Я не повірив своїм очам. Він коротко сказав, що мама пішла. До іншого. Просто залишила записку. Мене це звісно засмутило, але водночас і стало легше. Мама завжди любила проводити час в компанії інших чоловіків. Тато від того злився та кипів від ревнощів. Та я його цілковито розумію. Мама ж висновків не робила і кожен вечір у нас минав, як я вже сказав вище.

Минув місяць. У квартирі стало ніби легше дихати без тих щоденних сварок та бійок. Батько мій вирішив взяти себе в руки, та присвятив себе роботі. Часто прибирав в домі, навчився смачно готувати. Свій дім та родину я почав сприймати по іншому. Повноцінніше, ніж це було за присутності мами. До нас частіше почала приїздити бабуся. Вони з мамою не ладнали, тому вхід їй був тільки на свята. Знаєте що найголовніше? в мене зникли думки про те, що моє життя, це якась розплата за минулі гріхи! Я відчував себе нормальним хлопцем. Став уважнішим. Все ж таки оточення має дуже важливу роль у формуванні дитячої психіки.

Минули місяці, та одного дня тато познайомив мене зі своєю жінкою. Я б не сказав, що вона була красунею. Ні, звичайна жіночка – пампушечка. Приємна. З нею було дуже легко. Я зрозумів, чому тато її обрав.

Після цього моє життя заграло новими фарбами. Я мав думку, що у мене абсолютно нормальна родина. Я був щасливим.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

восемнадцать + восемь =

В минулому житті ти добряче провинився, тому радій, що тобі дали ще один шанс його виправити, та що ти не народився якимось земляним черв’яком