Сестра дружини знищила мою нову квартиру, а тепер ще й відмовляється брати на себе відповідальність

Зі своєю дружиною я познайомився абсолютно випадково. От просто гарантую, ні хто навіть не здогадається де. В Кореї! Так-так, все вірно зрозуміли. А сталось все так: ми з моїми колегами поїхали на надважливу зустріч за кордон. Мали вирішити майбутні постачання продукції на цілий рік вперед, а компанія щось носом крутила від нашого представництва. На зустрічі сиділа дівчина слов’янської зовнішності, працювала перекладачем, та слідкувала за документацією. Здалась вона мені тоді ще тією виразкою. Так і виявилось. Посварились ми тоді з нею не на жарт. Звісно, все було в рамках пристойності, проте як же вона мене вивела.

Ввечері, після зустрічі наші представники поїхали випити, день видався складним. Там ми з тією мадам ще більше посварились, потім трішки випили та знайшли щось схоже в нашій поведінці. Посміялись. Після того дня наші зустрічі ставали все частішими, ось так і закрутивсь наш роман.

Одружуючись з Іриною я поняття не мав, що її родина ще більша виразка, ніж моя дружина. Якщо ще з жінкою ми знаходили спільну мову. Очі бачили, що купували, то з її рідними вже ніяк. А справа ось в чому.

Я мав гарну квартиру. Двокімнатну, з новеньким ремонтом, новими меблями та технікою. Жив я в тій квартирі ну нехай рік, від сили. Постійні відрядження по місяцю – два, а той на пів року не давали змоги навіть протоплювати там, щоб по стінах сирість не пішла. Коли ми з Дружиною дружились, то трішки краще стало. Вона переїхала до мене і ми могли чергувати наші відрядження. В решті, з підвищенням на посаді мені запропонували переїхати до Кореї на п’ять років. Ми все обдумали, та погодились. Одного дня вона запропонувала, щоб її менша сестра пожила у нас, поки ми будемо в Кореї. Я й не проти. Добре, коли за квартирою приглядають. Але поставив умову, що вона бере собі гостьову кімнату. Без вечірок і псування майна. Їй було всього двадцять років, я знав, про що говорю. Та й враження її сестра складала не найкраще. Але вже ж ніби родина.

Минуло п’ять років, мене, як і обіцяли, повернули назад, та дали відпустку на два тижні. Я на радощах повернення на батьківщину мав дуже добрий настрій. Їхав додому, та мріяв, як же чудово проведу з дружиною відпустку. Коли відкрив двері до квартири, втратив мову. Це був не просто шок, а щось більше.

З квартири зашибав в ніс запах диму з перегаром. Шпалери по квартирі подерті, меблі в плямах та зіпсовані. В холодильнику пліснява. На підлозі сміття. Від бруду до паркету прилипало взуття. Штори зірвані та подерті. На деяких вікнах тріщини… Просто без коментарів. Я відразу розбудив ту господиню, так опівдні вона все ще спала, подзвонив дружині та її батькам. Нехай їдуть і розбираюсь з усім цим л”йном! Якого дідька я маю це все прибирати та ремонтувати?! Я чітко поставив умови, щоб такого не було, а якась малолітка невихована зіпсувала всю мою нову квартиру! От так і допомагай родичам.

Ох і скандал я мав. Родичі дружини, та і вона сама на мене накинулись, мовляв, а що я очікував від підлітка?! Нічогенький підліток в двадцять років. В результаті, я залишився винним, дружина зі мною не розмовляє. Але я вимагав компенсації, тут не благодійна компанія.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

четырнадцать + 4 =

Сестра дружини знищила мою нову квартиру, а тепер ще й відмовляється брати на себе відповідальність