Дарія Сокуренко – Страница 56 – Бархатный вечер

Подруга не здивувалася, лише важко зітхнула. Зізналася, що три роки тому була на моєму місці. Вона теж зустрічалася з Олегом, коли тільки прийшла на роботу. Ні про дружину, ні про дитину не знала

Після закінчення школи я вступила до університету. Навчалася на економіста. Роботу знайшла одразу, адже

Мати таки знайшлася. Сама повернулася через 14 років відсутності. Де вона була й чим займалася увесь цей час ніхто не відав.

Я любила бувати в гостях у діда Василя. Він був дуже старенький, але говорив так чітко й такими ясними

Брат та сестра вимагають, щоб я виплатив їм компенсацію, тому що вони така ж рідня, як і я. Вони отримали від мене невеличку суму, але не заспокоїлися. Тепер хочуть ще більше

Зазвичай спадок приносить користь, але у моєму випадку – тільки зайві клопоти. Мене звуть Сергій, мені 34 роки.

«Це просто диво!» – кричали ми до лікаря, а він лише розводив руками: «Куди ж без нього»

Не перший рік я живу на цьому світі й вкотре переконуюся, що на все відведений свій час. Ми з чоловіком

Я одружений й повинен про все розповісти дружині. Не хочу й не буду її обманювати. Стосунки ми зможемо розпочати лише після мого розлучення. Тебе влаштовує такий варіант?

Коли я робив Ларисі пропозицію, то був певен, що це на все життя. Неможливо когось полюбити, а потім

Микола неодноразово мені говорив, що коли діти повиростають, я його більше не бачитиму. Поїде на свою дачу й займатиметься пасікою, а я вільна робити те, що забажаю. А якщо всі мої бажання пов’язані лише з чоловіком?

З віком подружні стосунки можуть охолонути. Самі не зрозумієте, як побачите, що стали один для одного

Іван заявив, що його діти не будуть народжуватися у домі, що йому не належить. Він вимагав у тещі, щоб вона переписала на нього будинок, адже так споконвіку заведено – чоловік має бути при хаті

Валентина не знала, як дати всьому раду відколи чоловіка не стало. ЇЇ Степан був дужим та міцним.

Молодша сестра не змогла змовчати, тому коли їхня родина підійшла привітати дівчину із випускним, Світлана прошепотіла сестрі: «Колись я заберу у тебе найдорожче й мама тобі не допоможе

Алла була хорошою дочкою. Постійно допомагала матері із хатніми справами, допомагала дивитися за молодшою сестрою.

Світлана підійшла до мене, я думала, щоб попрощатися, але невістка запитала, коли я думаю повернути їй борг

Я ніколи не втручалася в особисте життя сина. Захар відколи пішов навчатися й переїхав жити до міста

Залицяльників з’явилося багато, але коли вони дізнавалися про мій статус матері-одиначки – одразу припиняли спілкування. Мені було дивно розуміти, що чоловіки так cтp _ашaтьcя чужих дітей.

Я втратила надію знайти нового батька своїм дітям, коли один місяць посиділа зі своїм племінником.