Брат та сестра вимагають, щоб я виплатив їм компенсацію, тому що вони така ж рідня, як і я. Вони отримали від мене невеличку суму, але не заспокоїлися. Тепер хочуть ще більше

Зазвичай спадок приносить користь, але у моєму випадку – тільки зайві клопоти.

Мене звуть Сергій, мені 34 роки. Так сталося, що у свої чималі роки я досі живу із батьками. Мої менші брат та сестра давно вже влаштувалися у житті. Денис після одруження переїхав жити у квартиру своєї дружини. Вона в нього із заможної родини, тож вони нічого не потребують. Сестра Сніжана теж вдало вийшла заміж й зараз живе з чоловіком у власному заміському будинку. Одному мені не таланило.

Одружився я досить молодим, у 19 років. Моя дівчина Руслана була найпрекраснішою претенденткою з усіх сільських дівчат. Зустрічалися ми недовго, три місяці, а потім вирішили зіграти весілля. Варто зізнатися, що на цьому наполягла моя дівчина, я не дуже поспішав.

Після весілля грошей особливо у нас не було. Ми жили біля моїх батьків, але щоб заробити на власне житло я поїхав працювати у місто. Додому приїжджав не часто, на вихідні. Усі зароблені гроші віддавав Руслані. Одного разу до мене зателефонувала мама й попередила, що Руслана зібрала свої речі й поїхала кудись, нічого не пояснивши.

Моя «чесна» дружина таємно подала на розлучення, забрала усі гроші, які я привозив я покинула мене. Так я залишився біля батьків, але на своє життя не скаржуся. До того ж не такий я і бідний.

У матері є старша сестра, тітка Агнеса. Вона жінка самотня, але заможна. Так сталося, що поки заробляла свої статки, втратила час, тож ні чоловіка, ні дітей не мала. Тітка уже поважного віку й не бажає, щоб її обходили чужі люди. По допомогу вона звернулася до мене й оголосила свої умови. Я житиму біля неї і її доглядатиму, а вона натомість перепише на мене своє майно.

Мені було ніяково погоджуватися на такі умови. Ми ж рідні люди, я б міг потурбуватися про неї й без всяких там умов. Та вона наполягла на своєму. Коли про це довідалися інші родичі, почали на мене напосідати. Вони заявили, що так нечесно, оскільки тітка самотня, то кожен із них має право на свою частину від спадку.

Мені почали поступати пропозиції. Можна великий будинок тітки Агнеси продати, а гроші  розділити між усіма. Або ж уступити свій спадок комусь іншому, адже навіщо мені, одинаку, такий великий будинок. На всі ці заявки я відповідав категоричною відмовою. Як взагалі можна, так себе поводити. Наша тітка ще жива, у прекрасному гуморі та з ідеальним самопочуттям, а вони вже її в домовину вкладають. До того ж якщо вони так сильно хочуть отримати спадок, то нехай на пряму скажуть про це власниці будинку.

От тільки ніхто із них не наважувався заговорити з тіткою. Мало того, вони навіть не можуть її навідати. Свого слова я дотримав, був поруч тітки до останнього подиху. Вона теж виконала свою частину умови – я став її єдиним спадкоємцем. Відтоді немає мені спокою. Брат та сестра вимагають, щоб я виплатив їм компенсацію, тому що вони така ж рідня, як і я. Вони отримали від мене невеличку суму, але не заспокоїлися. Тепер хочуть ще більше.

Не хочу видатися грубим, але від мене вони ні копійки більше не отримають. Спадок заповіли мені, значить тільки я маю право розпоряджатися ним так, як забажаю.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Брат та сестра вимагають, щоб я виплатив їм компенсацію, тому що вони така ж рідня, як і я. Вони отримали від мене невеличку суму, але не заспокоїлися. Тепер хочуть ще більше