Дарія Сокуренко – Страница 55 – Бархатный вечер

Наступного ранку зібрала свої речі й поїхала до батьків. Йому залишила записку «Тест виявився хибним. Таке іноді трапляється. Можеш більше не хвилюватися за своє майбутнє»

З Олегом ми разом з 11 класу. Наші стосунки пережили не одне випробування, але кінець кінцем ми залишилися разом.

Тані довелося працювати на роботі до самих пологів. Новоспечений батько приїхав по дружину та дитину без квітів та подарунку. А коли вони під’їхали до під’їзду, попросив дружину розплатитися за таксі

Кирило довго бігав за Тетяною. Влаштовував романтичні вечори, дарував подарунки, кожного ранку зустрічав

Нарешті мати знайшла квартиру дочки. Декілька хвилин наважувалася подзвонити у дзвінок. Коли почула гупотіння за дверима, таки наважилася. Донька, стояла, як вкопана, побачивши маму. Ні привітання, ні обіймів, ні доброго слова Іванна Олександрівна не дочекалася.

Олена з дитинства не любила власну матір. Вона старалася постійно зайняти себе якоюсь роботою або допізна

Я розповіла Денису, де що лежить й без зайвих думок дала незнайомцеві ключі від своєї квартири

Мій перший шлюб виявився невдалим. Володя виявився ще тим ледащом. Мало того, що вдома мені нічим не

Коли ж почула, що я бідна студентка без роду і племені, прямо переді мною сказала Сашкові: «Вона нам не підходить»

Я влаштувалася на роботу в кафе швидкого харчування. Був мій перший робочий день. Адміністратор зібрала

У лікарні тієї ночі чергував досить неприємний лікар. Він забрав мене на огляд до свого кабінету. А уже через хвилину я вибігла обурена з кабінету, викликала таксі й поїхала у приватну клініку.

Мені з самого рання було недобре. Спершу відчувала загальну слабкість. Десь після обіду почав нити живіт.

Можливо моїх подруг д _авить жaба, а мені не важко щиро порадіти за щастя своєї мовчазної однокласниці

Альона не була особливо популярною в школі. Вона була непримітною дівчиною. Не вирізнялася ні зовнішністю

Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої. Сьогоднішній день мав стати найщасливішим у моєму житті. Натомість я покинута та знеславлена. Мій наречений Богдан не з’явився на церемонію розпису. Ніхто із його рідних не міг пояснити, чому наречений не приїхав. Навіть найкращий друг Богдана Остап не знав, де його товариш.

Я сиділа на східцях біля будівлі РАГСу у білосніжній сукні та букетом нареченої. Сьогоднішній день мав

Я відкрила конверт, швидко пробіглася між рядками й застигла на висновку. Люди казали правду – мама не рідна дитина дідуся й бабусі

Мою маму з дитинства діймали інші діти. Вони любили прозиватися та кепкувати з неї, а все тому, що вважали

А чого це ти тут всілася! Не бачиш, що це місце для особливої групи людей? Яка зараз молодь безтолкова пішла!

З дитинства мене вчили з повагою ставитися до людей похилого віку. Я знала, що їм потрібно допомагати