Жизнь – Страница 82 – Бархатный вечер

«Моя донечка з’явилася на світ 15 грудня. Я не можу подбати про неї належним чином, надіюся, що вам це вдасться краще. Її звати Любов»

Мій чоловік завжди сумлінно стежив за своїм здоров’ям. Правильно харчувався, займався спортом й кожен

Коли за мамою закрилися вхідні двері, побігла до батька випитувати про таємничі справи мами. Він сказав, що вона сама мені про все розповість, коли вважатиме за потрібне

Мої батьки одружилися в досить пізньому віці. В обох було нещасливе минуле. Тато розлучився зі своєю

Нехай рідня твого чоловіка не думає, що ти прийшла у їхню родину без приданого. Це твоя квартира, усі документи вже переоформлені

Після весілля я привів дружину у власну квартиру, як і годиться. Не подумайте, що я із заможної родини

Про дідуся та бабусю не забувалася. Кожного місяця передавала їм гроші або гостинці через знайомих. А от поїхати в гості завжди не вистачало часу

Ліля все своє дитинство провела в селі у бабусі й дідуся. Яка ж то прекрасна пора була. Шкода, що не

Ви зі синком один одного варті! Сподіваюся ви вже витерли йому соплі й змінили підгузок. Навіть не уявляю, як він стільки часу жив без маминої спідниці

Які ж ми, жінки, буваємо сліпі. Особливо тієї миті, коли виходимо заміж. Мій чоловік Андрій був таким

Бачте, він мене соромиться, бо я чоловік із села, а його друзі усі місцеві. Як же б _oляче мені було тієї хвилини.

Батьки ладні все відати заради своєї дитини. Та що коли діти не цінують вас та приймають все за повинність?

Іванна б _oялася, що Рома не захоче виховувати чужої дитини. Чоловік поспішив заспокоїти дружину: «Чужих дітей не буває. Я знаю, як важливо жити в повноцінній родині та як важко виживати самому»

Роман добре знає, що таке важке дитинство. Переконався на особистому досвіді, коли залишився без батьків

У транспорт забігаю практично на ходу й намагаюся перевести подих. Пасажири дивляться на мене здивованим поглядом, а я посміхаюся. Встигла

Я поверталася з роботи, коли до мене зателефонував чоловік. Іван часто їздив у відрядження, бо працював

B магазині стояла дуже стара бабуся перед вітринами з зефіром та тортиками, та дивилась такими очима, ніби там лежало золото. Потім вона шукала адміністратора, щоб запитати про роботу прибиральниці.

Раніше, коли я ходила до магазину зі старшими, мені здавалось жахливим занудством та снобізмом, що моя

Життя моєї дочки розлетілося на друзки. Сергій додому не повернувся, подав на розлучення. Злату забирає до себе у визначені дні, решту часу за дитиною дивлюся я

Для матері немає нічого важливішого за щастя власних дітей. Коли моя Інна привела на знайомство Сергія