Дарія Сокуренко – Страница 29 – Бархатный вечер

Думала, що зможе відкласти грошей й одного разу втекти з донечкою з цього жахіття. Та чоловік усі зароблені гроші відбирав, не турбуючись про потреби дружини.

Моя подруга завжди була енергійною запальничкою. Там, де вона – завжди свято. У компанії Неля завжди

От і прекрасно! Значить ви можете й надалі зустрічатися з моїм чоловіком, а я вдаватиму, що ні про що не знаю. Ти отримуєш свої емоції чи що там тобі дає мій чоловік, а я зберігаю своє розкішне життя й ні про що не турбуюся

Мій чоловік ніколи не вмів хитрувати, тим більше обманювати. Про його почуття я дізналася задовго до

Руслана Романівна не очікувала, що я дам відсіч. Розсердилася й демонстраційно пішла, пpигp _oзивши на прощання

Моє заміжжя не можна назвати вдалим. Артур, мій чоловік, не прагнув якихось особливих досягнень у житті.

Лариса Дмитрівна розглядала мене як запасний варіант, адже рідні дочки не захотіли її доглядати. Та я не дурепа, тому одразу відмовила свекрусі у її проханні

Коли я познайомилася з Богданом, не могла повірити власній удачі. Після кількох років невдалих стосунків

Моя інтуїція мене не підвела. Більше у мене немає ні чоловіка, ні подруги.

Загалом я дружина не ревнива. Своєму чоловікові завжди довіряла й ніколи не рилася в його речах аби знайти

Між чоловіками довгий час панувала мовчанка. Дмитро Григорович все прекрасно розумів і на його очах з’явилися сльози

Дмитро Григорович останнім часом погано себе почував. Старість – не радість. До цього часу якось старався

Це ти в усьому винен! Тримав мене у цій розвалюсі в той час, як моя рідна мати жила заможним життям. Нeн _aвиджy тебе!

Моя сестра Аліна завжди була вертихвісткою. Навчання її не цікавило зовсім, а от від надмірної уваги

Я попросила у нього татка. -Доню, не думаю, що татко поміститься в подарункову коробку. -А мені не обов’язково запаковувати. Нехай залишить його під нашою ялинкою. Там місця достатньо.

Люба поспішала додому. Сьогодні вона затрималася на роботі допізна, донечка, мабуть, хвилюється.

«Ти при своєму розумі таке утнути! Дорослою дуже стала, вирішила сім’ю покинути? А про маму подумала, хто їй з усіма ними допомагатиме, вона ж тут зовсім зачахне». Я декілька годин слухала, яка я погана дочка та сестра. Мрія про училище так і залишилася мрією

Я була щасливою дитиною, поки мама не почала народжувати один за іншим інших немовлят. Моє дитинство

Відкрила листування й знайшла чимало цікавого. Протягом трьох місяців він мило спілкувався з якоюсь Іриною. Судячи з їхнього переписування, роман вони закрутили одразу

Я працювала перекладачем у приватній фірмі. Робота мені подобалася. Зарплатня гідна, премії щомісяця