Апрель 2023 – Страница 12 – Бархатный вечер

Брат чоловіка підговорив мене не розповідати нікому правду. Нехай всі гадають, що врешті у нас в родині вдалось завести малюка. Чоловіку вагітність доведеться видати за недоношену, щоб підлаштувати по термінах.

Гарними намірами дорога в пекло вимощена була. отак от і в мене трапилось. Все планувала, все робила

Я зателефонувала до сина й попросила приїхати допомогти. Він заявив, що овочі зможуть купити самі у супермаркеті, а нам допомогти не можуть, бо їдуть відпочивати

Після одруження ми з Тимофієм не мали власного куточка. Молоді, щойно закінчили навчання, роботи ще немає.

Того ж дня я вгледіла, що із моєї скриньки із прикрасами зникло золото, а з тумби всі заощадження! Думати й не було чого, куди вони поділися. Я взяла кочергу, та пішла тpyсити Сергія в хаті Мирослави. Так, kp _иків та скандалу було на все село. Проте то мої гроші!

Я не могла повірити, що подібна ситуація прийде до мого дому. Кажуть, думки матеріальні, або думкою ми

На ньому не було обличчя.. Очі заплакані. Я вже зрозуміла, що щось не так. В середині все поxoлоло

Як жити із тим, що в автоkат _астpофі та тяжких наслідках через це для сестрички, яку спричинив нетвеp

Не прийміть за образу, але не варто робити подарунки моїй дитині. Вона дуже швидко прив’язується до людей, не хочу, щоб вона засмучувалася, коли ви підете. -А якщо я не хочу нікуди йти? Між нами застигла німа мовчанка.

Коли я навчалася в університеті познайомилася з Віктором. Хлопець був старший від мене, уже працював.

Мамо, чому елементарні речі вам обом маю пояснювати я?! Та, хто на вас двох і третини життя не прожила! Мали б совість та трохи розуму!

У моєї бабусі залишились тільки я, тобто онучка, та моя мама – її донька. Остання донька, яка залишилась

Я хотіла допомогти, та краще б взагалі не лізла. Моя донька взагалі розплакалась. Баба та її налякала своєю поведінкою. Ну хіба ж так можна?!

Я часто бачу стареньких людей, які просять допомогу. Та частіше всього, коли ти питаєш, що їм потрібно

Cумки випали з рук, а світ рухнув. На підвіконні сиділа невістка, біля неї стояв мій чоловік та м _aцaв її. Що це, як не зрада?!

Наше життя більше ніколи не стане таким, як було колись. А провина в тому колишньої дружини мого сина.

Мені не хотілось вірити власним вухам. Я плакав весь час. Нехай кажуть, що чоловікам плакати не гоже, та я теж людина! Тиша в хаті була приголомшливо голосною. Не розумів довго, як мені далі жити.

Жив я собі спокійно стільки років вже було геть забув, яка в мене велика родина була. Як хлопці просили

Мамо, прошу тебе без нотацій! Я в туалет не можу сходити, тому що одразу всім туди ж потрібно в ту ж мить. Або близнюки відверткою двері вічно відкривають!

У мене дуже велика родина. Мати, батько, троє братів та четверо сестер. У купі тільки дітей вісім, а