Февраль 2023 Archives

Так, чоловік в мене дійсно золотий. Насправді раніше й подумати не могла, що мені так пощастить в житті.

Я тобі не наймит, щоб на тебе все життя гарцювати. Василь у садочок ходить, часу в тебе більше, тож про мою допомогу можеш забутися! Поки сиділа в декреті добряче відпочила, тож тепер відпрацьовуй

Ми з Романом гарно жили. Мали свою невеличку хату в селі, тримали господарство, саджали город.

Жизнь

0460

Пробачати зраду було нестерпно тяжко, та йти мені нікуди. Повторювати долю матері ой як не хотілось.

Знання за печами не носити. Гаманець кишень не тягне… І всіляке таке мені говорила мати, та змушувала

Жизнь

0165

Я геть не хотіла, щоб хоч хтось бачив, що мені насправді боляче. Що мене не помічають. Не помічають, які смачні торти я готую на кожне свято. Які картини намалювала, та малюю на замовлення. Все це ніщо, в порівнняні із старшою сестрою.

У своїй родині я почувалась як третя зайва. Точніше четверта зайва. Я була меншою із двох дочок. Різниця у віці у нас п’

Жизнь

016.3к.

Побігла в палату до тата, щоб сказати те, що він так хотів почути: «Я забираю тебе додому!». Відкрила двері й застигла на місці

Аліна рано втратила матір. Коли була ще дівчиною й навчалася в університеті її ненька часто нездужала.

Жизнь

0571

Тато забрав маму з-під батьківського крила у вісімнадцять років, що та дитина взагалі ще бачила у своєму житті? Він виховав її так, як йому було зручно

Коли не стало батька, маму ніби підмінили. Із щасливої життєрадісної жінки залишились тільки спогади.

Жизнь

0790

Ви не ображайтеся, але ваші свати нам путівку на теплі острови даруватимуть. Можливо ви теж зробите кращий подарунок?

Мати Олени щиро раділа, адже її єдина донечка скоро вийде заміж. Вони з батьком вже було почали хвилюватися

Жизнь

0282

Я мріяла вилізти із бідноти, в якій прожила з самого дитинства. Мені в голові ті хлопці будуть, коли йдеш на співбесіду, а в тебе навіть сорочки та брюк немає, доводиться просити у подруг. Стидоба

Коли ми тільки познайомились з чоловіком, перше враження яке він на мене навів – повна безнадійність, бідовий хлопець, який нічого крім спідниць кругом себе не бачить.

Жизнь

06.1к.

Не витримала матір, пішла до кімнати, а назад повернулася зі згортком. Простягла Уляні й сказала витратити з розумом. 150 тисяч гривень – саме стільки дала мати дочці.

Надія Петрівна знала про фінансові труднощі дочки. Уляна у неї одна, бажана та виплакана дитина.

Жизнь

02.6к.

Та мені все одно! Взагалі, час би тобі вимітатись з мого житла, скільки можна в мене на шиї сидіти? – Та що ти таке кажеш? куди ж я піду з малою дитиною в чужму місті?!

Моє життя не можна було назвати легким, безхмарним, чи навіть хоч трішки щасливим. Хоча ні, певно що збрешу.