Дарія Сокуренко – Страница 83 – Бархатный вечер

От бачиш, доню, таки твоя свекруха готує краще. Гостям до вподоби саме мої страви

Людмила не любила слухати, коли її подруги скаржилися на своїх чоловіків. Вважала, що всі непорозуміння

Вадим вирішив розкласти усі крапки над «і». Пояснив Олені, що всі ці рахунки має оплачувати рідний тато дитини. Він не проти допомагати та займатися з дівчинкою, але не потрібно вилазити йому на шию й спускати ноги

Олена була розлученою. Від першого шлюбу у неї залишилася донечка. Дівчина ще досить молода, тому не

Через декілька хвилин увійшов син, приніс мені їжу й пояснив, що у них немає вільного місця за столом. Я ж не попередив, що приїду, то вони на мене й не розраховували. Доведеться мені на кухні посидіти, щоб не виникало неприємної ситуації

Моєї дружини не стало три роки тому, а я досі не можу звикнутися з думкою, що залишився самотній.

Григорій заявив, що буде справедливо, якщо він поїде відновлювати сили, адже він заробляє на нашу сім’ю, а я залишуся вдома з дітьми. Бо хіба ж то робота – дітей няньчити.

За чотири роки декретної відпустки я забулася значення самого слова «відпустка». Кожен мій день розпочинається

Весь вечір він поправляв Злату й слова не давав сказати. Тільки він мав право говорити, а ми повинні були його слухати. Він так нахабно себе поводив, що складалося враження, ніби ми у нього в гостях, а не навпаки.

Златка була єдиною дитиною в сім’ї. З дитинства донечки ми з чоловіком важко працювали, щоб рідненька

Разом ми знайшли потрібну квартиру. Подзвонили в дзвінок, двері відчинила спантеличена жінка, мама дівчинки. Вона в сльозах кинулася до дитини

Надворі стояла страшна негода. Сьогодні вранці я здала зміну на роботі й вирішила купити продуктів.

Дочка Василя Івановича підтримала бажання тата зійтися з цією прекрасно бабусею. З тієї зустрічі старенькі не розлучалися

Василь Іванович останнім часом сильно нудьгував. Можливо це осінь навіювала такий стан, а може просто

Через тиждень після нашої сварки до мене завітала гостя. Лідія Петрівна увійшла до квартири з сердитою гримасою й почала звинувачувати мене у поганому ставленні до дочки. Я просто в шоку.

З мамою своєї дружини, Лідою Петрівною, я познайомився задовго до нашого весілля. Жіночка була досить

Ти маєш рацію. Треба було одразу розповісти. З тобою я більше зустрічатися не хочу, а от з вами обома – залюбки

Після розлучення я не могла без огиди дивитися на чоловіків. Тепер кожен здавався мені чи не найбільшим

Двері квартири були незамкненими – це мене насторожило. Почувши голос свого хлопця, впевнено зайшла всередину й очам своїм не повірила – він зраджував мені з моєю ж начальницею

Досить часто у нашому житті настає поворотний момент, який зміню усе до чого ми були так звиклі.