Григорій заявив, що буде справедливо, якщо він поїде відновлювати сили, адже він заробляє на нашу сім’ю, а я залишуся вдома з дітьми. Бо хіба ж то робота – дітей няньчити.

За чотири роки декретної відпустки я забулася значення самого слова «відпустка». Кожен мій день розпочинається з 5, а часом і 4 години ранку. Графік стабільний, працюю без змін: прибрати, погодувати, поміняти памперс, зробити масажик, переодягнути, поколихати й знову по новій.

Не варто забуватися, що хатні справи ніхто не скасовував. Вранці потрібно приготувати чоловікові сніданок. Перемити весь посуд, поки діти ще не зовсім активні. Провести Григорія на роботу, а потім прийнятися за прибирання, прання, складання речей і так далі.

Складається враження, що кожного ранку я проживаю День сурка. Нічого не змінюється, хіба що турбот додається. Мій коханий Гриша перший час допомагав зі старшою дитиною. Ми були молоді недосвідчені, йому було шкода мене, тому й підтримував всіляко. Коли ж народився син, то чоловік вирішив, що я вже достатньо досвідчена й вправна, щоб впоратися самостійно.

Бувають такі дні, що хочеться вовком вити, а підтримки ніде шукати. Мої батьки живуть у селищі, у них господарство, тому залишити все й приїхати до мене вони не можуть. Зі свекрухою склалися не найкращі стосунки. Хоч ми й живемо в одному місті, але та явно дала зрозуміти, що діти наш клопіт. Свого часу вона сама виховала дітей без сторонньої допомоги, значить і ми повинні.

Я не скаржуся на своє життя. Діти у нас заплановані й бажані, але інколи потрібно перепочити. Тим паче, що різниця між братом та сестрою невелика, тому слідкувати потрібно одразу за обома. Зовсім скоро Григорій має піти у відпустку. Ми планували завезти дітей до моїх батьків у село, а самі поїхати десь відпочити. Навіть гроші відклали на омріяний відпочинок. Я чекала цієї відпустки більше від чоловіка.

Коли ж настав час, Григорій заявив, що збирається поїхати у якийсь там заміський комплекс сам. Місце він обрав суто для чоловіків: риболовля, лазня, охота, а мені там робити нічого. Тому буде справедливо, якщо він поїде відновлювати сили, адже він заробляє на нашу сім’ю, а я залишуся вдома з дітьми. Бо хіба ж то робота – дітей няньчити.

Я не знала, що йому відповісти. Чотири роки мій організм не знає ні сну, ні спокою. Я цілими днями сиджу вдома й роблю усе для того, щоб наша сім’я була щасливою. Якось примудряюся і дітей доглянути й про чоловіка подбати. Я забулася, що таке звичайний жіночий догляд за тілом, волоссям, нігтями, бо на це немає грошей. І от яку дяку маю! Він збирається поїхати відпочити сам, бо я й так нічим не займаюся, то від чого ж я могла втомитися.

Звісно, що після цієї заявки між нами спалахнула сварка. Я розповіла Гриші усе, що думаю про нього та його допомогу. Поетапно пояснила чим займаюся протягом дня, а потім, щоб краще дійшло, запропонувала йому побути у моїй шкурі хоча б день. Нехай проведе перший день відпустки вдома, виконуючи все, що роблю я, а потім заявляє, що моя робота нічого не варта.

Григорій робити це відмовився, тому що місце оплачене, про все вже домовлено, тож йому потрібно збиратися в дорогу. Ну що ж я теж про все вже вирішила. Коли чоловік повернеться додому, його теж чекатиме сюрприз у вигляді порожньої квартири. Вона забере дітей та подасть на розлучення. Не з таким чоловіком жінка збирається провести решту життя. Якщо він думає в першу чергу лише про себе, то нехай і залишається сам.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

девять − один =

Григорій заявив, що буде справедливо, якщо він поїде відновлювати сили, адже він заробляє на нашу сім’ю, а я залишуся вдома з дітьми. Бо хіба ж то робота – дітей няньчити.