Дарія Сокуренко – Страница 65 – Бархатный вечер

Батько Полі вважає, що треба вигнати їх обох з квартири й зачекати декілька днів. Прибіжить, як миленька, коли закінчаться гроші. Я поки вагаюся, як-не-як це наша рідна кровинка

Поліна моя єдина дочка. Колись ми з чоловіком хотіли народити дочці ще й братика. Декілька разів я втрачала

З того часу я живу, як на голках. Мені постійно здається, що Маринка про щось здогадається або Кирило їй розповість. Я не знаю, як дивитися у вічі чоловіку та дітям.

Нещодавно моя добра подруга Марина вийшла заміж. Ми дружили з нею з дитинства, тому знали одна про одну

Женя помічає на собі зацікавлені погляди інших учнів. Дехто починає перешіптуватися за спиною дівчини. Є такі, що відверто сміються в обличчя. От тільки причини вона не розуміє

Діти у своїх жартах бувають жорстокими. Часом їхні витівки переходять всякі межі дозволеного.

Дві останні години він спостерігав за своєю дружиною, яка сиділа в саду й плакала так жалібно, що в нього серце розривалося на частини. Чоловік знав, чому Галя плаче. Він знав про її зраду та кохання до іншого.

Галина з самого ранку на ногах. Сьогодні приїздить донька із зятем, треба накрити гарний стіл.

На жаль, свідком цієї перепалки став Владислав. Він став на бік своєї матері й звинуватив дружину у невдячності. Оксана дізналася про себе та своїх батьків багато чого нового

Оксана виросла у заможній родині. Її батьки обоє працювали на керівних посадах, тож проблем із фінансами

Знаєш, кохана, я погарячкував. Ну його цей поділ, нехай буде спільний бюджет, так спокійніше. До речі, я візьму звідти 300 гривень. Давно я не балував тебе квітами

Ми з Володею жили спокійно. Ніби ніяких особливих проблем у нашому шлюбі не було. Як усі люди: часом

Годинник вказував на 17.00 я взяла ключі та вийшла з кабінету. Під дверима сиділа молоденька дівчина років 20. Вона плакала.

Робочий день добігав кінця. За записом у мене повинна була бути ще одна пацієнтка та вона спізнювалася

Тут на допомогу й прийшла бездоганна пам’ять Люби. Коли клієнтка робила замовлення дівчина була поруч й все чула. Вона прийшла до начальника й сказала, що може допомогти

Люба народилася в хорошій сім’ї. Її батьки багато працювали, люди їх поважали та ніколи лихого слова

Приїхав до батьків без попередження. Побачив тата у всій красі й наказав мамі збиратися, забирає її до себе в місто. Батько хай пропадає сам без неї.

Олену Віталіївну у селі усі знали та поважали. Не одне життя вона врятувала й не одну людину витягнула

На свято з’явилася і біологічна мати Дані. Мені було байдуже до цієї черствої жінки, єдине за що хвилювалася – щоб вона не зіпсувала свято сина.

Ми з мамою жили удвох. Тата я не знала, він покинув нас, коли я була ще маленькою. Усім, що я мала у