Тут на допомогу й прийшла бездоганна пам’ять Люби. Коли клієнтка робила замовлення дівчина була поруч й все чула. Вона прийшла до начальника й сказала, що може допомогти

Люба народилася в хорошій сім’ї. Її батьки багато працювали, люди їх поважали та ніколи лихого слова не казали. З малечку мати Люби читала доньці багато казок. У чотири роки дитина навчилася читати самостійно. У 5 уже могла писати повноцінні речення. Та найбільшим талантом Люби була здатність швидко запам’ятовувати будь-яку інформацію.

У школі Люба навчалася відмінно. Вчителі дивувалися її здібностям й пророкували учениці велике майбутнє. Батьки теж були б раді допомогти дочці вступити до університету, але не мали фінансової можливості. На вступних іспитах Любу завалили, тож про навчання вона могла лише мріяти.

Здаватися без бою дівчина не хотіла. Вирішила рік попрацювати, відкласти кошти й спробувати свої сили знову. Без освіти вибір у неї був невеликий. Змогла влаштуватися офіціанткою у місцевий ресторан. Так, зарплата невелика, але є чайові та безкоштовні обіди.

Працювала дівчина сумлінно, жодних скарг не мала. Усі зароблені кошти до останньої копійки відкладала на навчання. Одного разу їхньому закладу поступило велике замовлення на бенкет. Жіночка, що робила замовлення, обіцяла заплатити гарні гроші, якщо всі впораються з поставленою задачею.

Прийняли замовлення на страви, кількість гостей та їх розсадження. Все було прекрасно, якби начальник не посіяв блокнот в якому велися усі записи. Й що тепер робити? Телефонувати клієнтці й просити приїхати ще раз не можна, вона буде не в собі від люті й може скасувати замовлення. Складати по пам’яті теж не вихід, адже запам’ятати все просто нереально.

Тут на допомогу й прийшла бездоганна пам’ять Люби. Коли клієнтка робила замовлення дівчина була поруч й все чула. Вона прийшла до начальника й сказала, що може допомогти. Стала розповідати усе від «А до Я». Ресторан був врятований. Свято пройшло на «Ура!», клієнтка задоволена й заплатила подвійну суму.

Начальник половину із виручених коштів віддав Любі. Дівчина не хотіла приймати ці гроші та він наполіг. Почав розпитувати про неї, де навчалася, чому працює офіціанткою. Коли почув історію дівчини пообіцяв допомогти зі вступом. Якщо вона закінчить навчальний заклад з червоним дипломом, то ще й візьме її на роботу своєю правою рукою.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

1 + 5 =

Тут на допомогу й прийшла бездоганна пам’ять Люби. Коли клієнтка робила замовлення дівчина була поруч й все чула. Вона прийшла до начальника й сказала, що може допомогти