Дарія Сокуренко – Страница 22 – Бархатный вечер

Чоловік серйозно поговорив зі своєю матір’ю й попередив, що вона мусить змиритися з його вибором й полюбити Віку, а якщо ні, то краще їм не спілкуватися

До знайомства з Ігорем я вже була одружена. Попередній шлюб виявився невдалим. Мій колишній Дмитро не

Не знаю, чи вірно я вчинила, що не стримала себе й влаштувала скандал. Я не люблю сваритися з людьми, тим більше з ріднею та ще більше не люблю несправедливості

Для нас Новий рік це сімейне свято. Уся родина завжди збиралася разом, щоб гарно відсвяткувати.

Приїдуть знову восени, щоб машину завантажити харчами, а я нічогісінько не дам. Хай самі про себе дбають

Коли Микола зізнався, що має дівчину та планує одружитися я тільки зраділа. Давно уже чекала, коли син

Тільки через багато років, я розповіла чоловіку, що зробила тоді у пологовому. Він спершу розсердився, чому я одразу про все не зізналася, а потім сказав, що це вже немає значення. У нас двоє рідних дітей, так було і так буде

Я потрапила у лікарню з тренувальними переймами. Цього разу була переконана, що вже народжую.

У вітальні на столі стояла відкоркована пл _яшkа ш _ампанcьkого, розкидані речі вели до спальної кімнати.

Моя дівчина завжди була зайнята на роботі. Постійні відрядження та здача проєктів відбирали увесь її час.

Сил більше не було, пішов на кухню й з порогу заявив Ніні, що хочу розлучитися. Вона не реагувала, стояла біля плити ніби нічого й не сталося

На роботі видався важкий день. Шеф не прийняв мою презентацію до майбутнього проєкту. Довелося все переробляти.

Невже одна любовна утіха з якоюсь сторонньою жінкою варта того аби відмовитися від дружини та діток?

Зазвичай я не втручаюся у життя сторонніх людей. Та трапився зі мною один випадок, який змусив передивитися

Для матері, що ростила та виховувала його він купив нещасну вазу, а для дружини, яка нічого не робила для добробуту чоловіка – дорогу путівку

Я завжди дбала про свого сина Антона. Коли він був маленький, очей з нього не зводила. Постійно хвилювалася

Влаштувався на роботу, отримував копійки й продовжував жити з батьками. Інколи з’являлося бажання щось змінити, але тієї ж миті чув голос батька у своїй голові: «Нічого путнього з тебе не буде»

Мої батьки відбили у мене охоту створити власну сім’ю, знайти дружину та завести дітей. Ще з дитинства

Може приїдеш до мене? Не хвилюйся її не буде до ранку. Ні, та дурепа довіряє мені на всі сто відсотків. Вона навіть не здогадується про тебе

Мама Ірини вважала своїм основним обов’язком зробити з доньки гарну господиню. Тож ще з дитинства почала