Январь 2023 – Страница 15 – Бархатный вечер

Втомлені та розчаровані сіли підрахувати у скільки нам обійшлося це гуляння. Кінцева сума вражала. На ті гроші ми могли спокійно поїхати зустріти Новий рік сім’єю у Буковелі

Ми з Борисом одружені понад 6 років. Маємо синочка, живемо у приватному будинку. На те, щоб його придбати

Мені набридло так жити. Я не хочу більше бачити цієї жінки. Наш шлюб нічого окрім розчарування та виснаження мені не дав. Два роки терпів й надіявся, що стане легше, але терпіння луснуло.

В Аліну я закохався ще у школі. Ми навчалися в одному класі. Дівчинкою я марив ще з 8 класу.

Тільки перейшли поріг закладу, як на нозі чоловіка повис хлопчик чотирьох років. Звали його Ромка. Такий гарнесенький, з родимочкою над губою. Після першої зустрічі, у нас не залишилось сумніву, що це наш син.

Наш з чоловіком вчинок ні хто з наших знайомих, близьких, чи друзів не розуміють. Вони відмовляли нас

Думала, що у казку потрапила, а насправді із казки самовільно пішла. Леонід з нею не церемониться. Працювати змушує, їсти варити, сорочки вигладжувати. Та ще й постійно за все свариться. Не таке життя вона собі уявляла

Ілона з Сергієм ось уже понад десять років разом. Зустрілися ще коли були студентами, тоді й зав’язали стосунки.

Ти cт _аpа для мене. Я марно витратив на тебе свій час!

Я кар’єристка до мозку кісток. Свою професію та роботу обирала свідомо й одразу вирішила, що поки не

«Послухалася твоєї поради, тож сама влаштувала собі відпочинок. Діти та хатні справи на тобі три дні. Такі реалії сьогодення, любий»

Я багатодітна мати. Не те щоб ми планували мати трьох дітей, просто доля нас вирішила обдарувати.

Олена одразу почала кpичати, що не збирається міняти свою молодість та спокійне життя на дитячий плач та брудні підгузки. І це при тому, що до весілля вона сама розповідала, як сильно хоче бути мамою

Я народився у проблемній сім’ї. Батько випивав, усі зароблені гроші залишав у барі з друзями.

З машини вона ледь дістала здоровецьку торбу, та поволочила її до мого дому. Як виявилось, там були речі мого сина. – Ось, привезла речі вашого сина.

Мій син розчарував мене до такого рівня, що мені й сином його називати не хочеться. Просто позорисько

Я не любила його як хлопця. Просто щось не давало відпустити його в обійми іншої. Я бачила б _іль в очах дорогої мені людини, та в середині душі була рада, що все зіпсувалось.

У мене ще зі шкільних років був дуже хороший друг, звали його Сашко. Ми жили по сусідству, все дитинство

Батьки хотіли забрати онучок до себе, але їм не дозволили. Мені довелося удочерити своїх маленьких племінниць.

Я виріс у гарній родині. Мама з татом багато працювали, щоб ми з сестрою мали усе необхідне.