Планування та виношування дитини особливий період у житті будь-якої подружньої пари. Ми з Діаною довгий час не могли зачати дитя, хоча обоє повністю здорові. Чотири роки жили марними сподіваннями, а коли все ж втомилися чекати, вирішили просто забутися й жити звичайним життям. Саме тоді й трапилося чудо. Діана повідомила, що чекає на дитину.
Ми вирішили перший час нікому не розповідати про своє щастя. Дочекалися відповідного терміну, пішли до лікаря на перевірку та перше УЗД. Коли я почув серцебиття свого маляти очі наповнилися сльозами. З малюком все було гаразд. Дружині прописали вітаміни та порадили, як і кожній вагітній, більше гуляти, слідкувати за раціоном та ні в якому разі не хвилюватися. Адже це може негативно позначитися на дитині.
На другий плановий скринінг я не потрапив, бо в цей час був у відрядженні в іншому місті. Діана пообіцяла не запитувати в лікаря, хто в нас, а попросити записати на папірцеві, щоб ми дізналися про це разом. Коли я повернувся додому, дружина уже стояла переді мною з конвертом в очікуванні.
Коли ми його відкривали, руки тремтіли в обох. Хлопчик. Там було написано «хлопчик». Я не тямив себе від радості. Я стану батьком сина, свого спадкоємця. Дізнавшись стать малюка, ми прийнялися підбирати йому гідне ім’я. Саме тут і виникли перші проблеми. Виявляється, що у сім’ї Діани заведено називати хлопчиків старовинними іменами. Тому вона вирішила, що сина ми назвемо Афанасієм.
Мені важко вимовити це ім’я не те щоб запам’ятати. А яке дитинство чекає на хлопчика. Він же у школі проходу не матиме через своє ім’я. Діані я так і сказав:
-Це наша дитина, тому ім’я ми повинні обирати разом.
-Мені здається, ти просто хочеш позлити моїх батьків. Якщо я порушу сімейну традицію, вони мені цього не пробачать.
-Тобто моя думка для тебе взагалі не важлива?
-Ну і як ти хочеш назвати сина?
-Олексієм або Максимом. Звичайним сучасним іменем.
-Ні, мені так не подобається. Ти повинен погодитися на Афанасія, інакше я сильно на тебе ображуся.
Наша суперечка не припинилася. Діана сильно розхвилювалася, почав боліти живіт. Довелося викликати швидку. Дружину поклали до лікарні на збереження. Більше тему з іменем ми не підіймали. Перед пологами Діана сказала, що не проти назвати сина Олексієм. Здавалося, всі щасливі.
Після виписки з лікарні ми повернулися додому в новому складі. Я допомагав Діані доглядати за малюком. Давав їй можливість багато відпочивати, відновлюватися. Постійно був поруч. Якось дружина сказала, що хоче поїхати до лікаря на огляд. Ми з Олексієм залишилися вдома самі.
З часу народження Олексійка минув місяць. Дитинка достатньо зміцніла й ми вирішили покликати рідних на гостину. Приїхали дідусі та бабусі, привезли онукові багато подарунків. Ми сіли до столу й теща вирішила вимовити тост: «Нехай маленький Афанасій росте здоровим та сильним та радує батьків своїми успіхами!» Я хотів виправити мату дружини, адже сина ми назвали інакше, але Діана дала зрозуміти, що не варто втручатися.
Коли гості розійшлися я запитав у дружини, чому її батьки називають нашого сина Афанасієм. Невже вона їм не розповіла. Діана мовчки дістала з шухляди свідоцтво про народження дитини. Я навіть не знав, що вона його вже оформила. Згідно із документом наш син мав ім’я ….Ви не повірите – Афанасій. Виявляється Діана таємно від мене оформила свідоцтво й таки назвала сина так, як вона й планувала. Я не знав куди себе подіти, щоб не втнути якоїсь дурниці.
Ми знову посварилися. Я маю намір переробити свідоцтво про народження. Якщо Діана знову впиратиметься, терпіти не стану. Подам на розлучення.
