Зараз, у дорослому віці, я побудувала власну сім’ю з люблячим чоловіком, сином і донькою, і відчуваю справжнє щастя в житті. Однак були й дуже болючі моменти, які залuшили глибокі сліди в моїй пам’яті – моменти, коли я відчувала себе покинутою і всіма забутою.
Відсутність мого батька – це тривожний спогад, оскільки він залишив нас непоміченими під час мого дитинства. Мене виховувала згорьована і постійно втомлена мати, життя було важким для нас обох. Фінансова скрута переслідувала нас щодня, а мій швидкий ріст лише додавав тягаря, залишаючи мамі мало часу, щоб забезпечити мене новим взуттям, одягом, а іноді навіть достатньою їжею. Тягар бідності став для неї непосильним, і одного разу вона прийняла рішення, яке розривало їй серце. У магазині, коли я сказала, що хочу їсти, мама дуже розсердилась, відмовившись що-небудь купувати. Вигляд простої булочки у вітрині посилив мій голод, але її гнів тільки зростав. Вона вuмовила болючі слова, звинувачуючи мене в своїх нещастях, і залишила мене на самоті на лавці біля морозильної камери, пообіцявши повернутися.
У той момент страху і голоду один добросердий чоловік помітив мою біду і зі співчуття купив мені булочку. Моє життя продовжилося в холодних і незнайомих обіймах дитячого будинку, де я чіплялась за надію, що колись за мною прийде моя мама. Незважаючи на її відсутність, я зберігала непохиmну віру в те, що мама змінить своє рішення.
Зрештою, вона таки прийшла до мене, сповнена каяття і шукаючи прощення. Пояснила, що моє існування ставило під загрозу її кар’єру та особисте життя, а її дії були сnробою захистити себе. Я слухала це все з болем у серці, не стримуючи сліз. Мама заспокоювала мене запевняючи, що я ще знайду сім’ю, яка мене полюбить і я буду щаслива..
Життя йшло вперед. Я вже втратила надію, але несподіваний поворот долі втрутився, коли добрий чоловік, який купив мені ту булочку в магазині, знову увійшов у моє життя. Він nрийняв мене у свою сім’ю, оточивши любов’ю і турботою, на яку я заслуговувала.
Зараз, озираючись назад, я не тримаю зла на свою матір, адже саме завдяки її рішенню народити мене, я врешті-решт знайшла теплу і заможну сім’ю, яка готова була nовністю прийняти і підтримати мене. Шлях був складним, але любов і доброта, дозволили мені зцілитися і оцінити те, що привело мене туди, де я є сьогодні.
