Якщо так і далі продовжиться, змушу чоловіка з’їхати на орендовану квартиру. Хоч знатиму, що там я сама собі господиня й не потрібно виконувати доручення людей, які не можуть чи не хочуть мені допомогти

Після одруження ми з Віталієм переїхали жити до моїх батьків. Вони мають великий двоповерховий будинок, тож місце нам виділили. Окрім нас та мами з татом у домі жили менший брат з дружиною та двома дітьми, дідусь та бабуся. Родина велика, тож і турбот багато.

Чоловіки працювали на роботі, мама теж мала свій невеличкий бізнес, який вела самостійно, невістка нещодавно стала мамою, бабуся мала вже не те здоров’я, тож хатні справи повністю лягли на мої плечі.

Кожного дня мій графік був незмінним. Прокинутися потрібно раніше всіх, щоб приготувати сніданок на десятьох людей. Потім швиденько перемити посуд та навести лад на кухні. Мама не любить, коли я залишаю після себе бардак й бабуся каже, що це не по хазяйськи.

Коли всі роз’їжджаються по роботах, я повинна пропилотяжити весь дім, помити підлогу й закинути прання. Пральну машинку вмикаю кілька разів, бо речі кожної сім’ї треба прати окремо. Після все прання розвішую, а речі племінників ще й гладжу.

Не встигну й присісти, як потрібно бігти на кухню готувати обід для бабусі й невістки, а там і вечерю на всіх мешканців дому. Коли рідня розходиться по своїх кімнатах відпочивати, на мені знову весь посуд та прибирання кухні.

Ми живемо біля батьків лише місяць, а я вже не витримую. Чоловік каже, щоб потерпіла, скоро мені стане легше, бо невістка допомагатиме. Згодом дійсно стало легше, але не через додому. Я завагітніла й із Попелюшки перетворилася на принцесу. Мене відверто пестили, не дозволяли робити нічого по дому. Я багато гуляла, їла, спала та відпочивала.

Хатні справи поділили між собою мама та невістка, навіть бабуся допомагала. Чому ж раніше вони не додумалися розділити обов’язки?

Моя відпустка тривала рівно 9 місяців, бо після народження дитини, мама заявила, що повинна повернутися до своїх обов’язків. Мало того, що я виконувала всю брудну роботу по дому, готувала їсти на десяток чоловік, так ще й мала встигати дивитися за дитиною. Мені доводилося буквально розриватися між усім. Звісно, я не встигала, але замість допомоги отримувала докори та зауваження.

Якщо так і далі продовжиться, змушу чоловіка з’їхати на орендовану квартиру. Хоч знатиму, що там я сама собі господиня й не потрібно виконувати доручення людей, які не можуть чи не хочуть мені допомогти.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Якщо так і далі продовжиться, змушу чоловіка з’їхати на орендовану квартиру. Хоч знатиму, що там я сама собі господиня й не потрібно виконувати доручення людей, які не можуть чи не хочуть мені допомогти