Якщо на наступний рік вона знову заявиться до нас без запрошення, я повернуся додому того ж дня. Мій відпочинок і свекруха поруч – речі несумісні

Мої батьки завжди хотіли, щоб я мешкала у селі. Коли я була ще неповнолітньою, батько придбав мені гарний будинок та почав його облаштовувати. Коли я зустріла Влада, то дім був повністю придатний до життя. На жаль, мій хлопець не бачив нашого життя у сільській місцевості, тому ми орендували квартиру в місті й почали жити разом.

Через деякий час Влад освідчився, ми одружилися. Хоч жити в селі ми відмовилися, але батьки все одно оформили дім на мене й подарували нам ключі від житла.

Я користуюся усіма благами міського життя. Мої діти мають змогу займатися у різних гуртках та секціях, у них необмежене коло вибору захоплень. Чоловік успішний на роботі, на вихідних ми відвідуємо усією родиною різні розважальні заклади. Та як тільки приходить літо, ніщо не може зрівнятися з відпочинком на нашій дачі.

Як ви зрозуміли, дім я не продала. Одразу після одруження були такі думки, але Влад порадив залишити помешкання. «Коли народяться наші дітки, їм не завадить відпочинок на свіжому повітрі».

За традицією цього року ми знову поїхали в село. На нас чекали три місяці незрівнянних літніх канікул, захопливих пригод, вечірніх посиденьок біля вогнища, смачного варення із домашніх фруктів та свіжої рибки, виловленої власними руками.

Діти могли вдосталь набігатися, порозважатися зі своїми сільськими друзями й забутися про гаджети та телевізор. Всі були щасливі, поки до нас не завітала свекруха. Її приїзд став справжньою несподіванкою. Влад про приїзд матері теж нічого не знав.

-Як у вас тут добре! Мій лікар постійно повторює, що я маю багато часу проводити на свіжому повітрі. Спершу думала їхати до санаторію, а потім згадала, що у вас же є дача. Для чого платити за те, що можна отримати безплатно?

-І надовго ви до нас?  – запитала в другої матері.

– На все літо!

Бачили б ви моє обличчя тієї миті. Я не можу сказати, що не ладнаю зі свекрухою, але дотримуюся принципу, чим рідше ми бачимося, тим ріднішими будемо. Ілона Андріївна любить все контролювати та наказувати. Я не хочу у власному домі ділити побут з іншою господинею. Тим більше, що на літо запланувала багато роботи. Без втручання свекрухи не минеться.

Кожного ранку я вимушена була вставати раніше усіх, щоб приготувати сніданок та заварити каву. Після того, як родина перекусила, на мені був посуд та обід. Поки я поралася на кухні, Ілона Андріївна пішла заводити собі нових друзів. Тепер щовечора у нас були гості.

Виснажена роботою, ввечері я поспішала покупатися та впасти у ліжко. Коли вранці прокидалася, на мене чекала гора немитого посуду та неприбраний стіл. Складалося враження, що я прислуга для свекрухи та її «друзів».

Словом мені набридло усім догоджати, тому я відверто сказала свекрусі, якщо вона запрошує гостей у наш дім, то хай сама думає чим їх пригощати, іде на кухню та куховарить. У мене відпустка і я також маю право на відпочинок!

Ілона Андріївна поскаржилася своєму синові, але Влад став на мою сторону. Він також вважав, що гості кожного вечора – це перебір. Ми приїхали сюди, щоб відпочити сім’єю, а не розважати сусідів та знайомих, яких вона запрошувала.

Можливо свекруха й образилася, але додому не поїхала. Так ми й провели усе літо разом й це був найгірший відпочинок у моєму житті. Якщо на наступний рік вона знову заявиться до нас без запрошення, я повернуся додому того ж дня. Мій відпочинок і свекруха поруч – речі несумісні.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

два × 4 =

Якщо на наступний рік вона знову заявиться до нас без запрошення, я повернуся додому того ж дня. Мій відпочинок і свекруха поруч – речі несумісні