Ігор бігав за мною усі чотири курси студентського життя. Ми навчалися в одній групі, хлопець закохався в мене під час нашого першого знайомства, він сказав про це відкрито. Це була студентська вечірка, своєрідна посвята першокурсників. Тоді ми й познайомилися. Ігор підійшов до мене, коли заграла повільна музика, й під час танцю повідомив наступне:
-Через чотири роки під цю пісню ми танцюватимемо на власному весіллі.
Я перевела його слова в жарт й не сприйняла серйозно цю заяву. Та Ігор не здавався. Він добивався мене досить довго, врешті моя стіна не витримала. Я погодилася піти з ним на одне побачення.
Він влаштував для мене незабутній романтичний вечір. Так, як це показують у фільмах про кохання. Ну яка дівчина може проти такого встояти. Я погодилася з ним зустрічатися, а на випускному він таки зробив пропозицію. Ми одружилися, й на весіллі танцювали свій танець саме під ту пісню через яку і познайомилися.
Через рік після весілля ми стали батьками. Я перебувала в декретній відпустці з донечкою. Сім’ю повністю забезпечував чоловік. Ігор став прекрасним батьком, мені помічником в усьому. Я не можу вам сказати нічого поганого про цього чоловіка. Усі мої подруги постійно твердили, що мені неабияк із ним пощастило. Я погоджувалася, але все ж знала, що не щаслива. Просто я його не кохала. Любові Ігоря вистачало на нас обох. Я відчувала порожнечу всередині себе, її захотілося заповнити.
Коли доньці виповнилося три, ми записали її до дитячого садочку. Я мала змогу повернутися на роботу. У нас були великі кадрові перестановки. За час моєї відсутності помінялося багато робітників. Я познайомилася з новими колегами й винесла «могорич» за дочку. Після роботи відмітили мої повернення. Саме тоді мою увагу привернув Руслан. Молодший від мене хлопець, веселої вдачі та привабливий на вигляд.
Руслан кардинально відрізнявся від Ігоря. Він був таким сміливим та рішучим. Навіть дещо нахабним. Мені подобалася його самовпевненість, він привертав до себе жіночі погляди. Відірватися від нього було важко. Я не знаю, що на мене надійшло, можливо я випила зайвого, але тієї ночі дозволила собі неприпустиме – провела ніч з колегою. Чоловікові сказала, що ночувала у подруги.
Я воліла б забутися про ту ніч, але серце підказувало інше. Словом, я закохалася в цього Руслана. Обманювати чоловіка не хотіла, тому чесно про все розповіла. Я думала він подасть на розлучення в той же день, але Ігор благав мене дати йому ще один шанс, не руйнувати родини заради дочки.
Мені стало його так шкода, адже він все своє життя догоджав мені. Ми вирішили забутися про те, що сталося й розпочати спочатку. Через рік наша сім’я поповнилася синочком. Схоже моя декретна відпустка заспокоїла Ігоря, він міг більше не хвилюватися за мої почуття. А от я помітила зміни у його поведінці.
Здогадки були неприємні й виявилися правдивими – Ігор завів коханку. Він сам мені про це розповів, коли збирав речі та йшов з родини до неї.
Я отримала по заслузі. Моя зрада бумерангом повернулася в ту мить, коли я на неї точно не очікувала. Зараз я намагаюся привести до ладу своє життя. Я не звинувачую Ігоря в його вчинку, але ситуація неприємна. Якщо він намагався в такий спосіб помститися мені, то це дуже жорстоко.
