Я схопив сина на руки й розбудив Олену Петрівну, запитати як це вона за дитиною дивиться. Стара спробувала вирвати у мене немовля, але я її відштовхнув. Теща оскаженіла й вилетіла з квартири

Коли я одружувався з Інгою щиро був переконаний, що отримав найбільший скарб у своєму житті. Якби тільки знав, що в додачу до цього скарбу йде ще й скриня (в особі тещі) так би не радів.

З Оленою Петрівною ми познайомилися задовго до того, як я освідчився її доньці. Жінка мені сподобалася. Вона була така привітна та мила. Сином мене називала, не втомлювалася нахваляти. Бувало прийду до них в гості, бачу, що потрібно якусь чоловічу роботу зробити, так одразу й приймаюся до справи. Мати Інги бігає біля мене, як коло розбитого яйця: «Може тобі чим допомогти? Не стомився часом?».

Ідеальна жінка, подумав я та все змінилося після того, як Інга стала моєю законною дружиною. Олена Петрівна запропонувала нам поселитися у її квартирі. Щоб ми гроші не витрачали на оренду, а краще ту копійку на власне житло відкладали. Я не був проти, бо думав, що теща не втручатиметься у наше життя.

Не встигли ми переступити поріг квартири, як Олена Петрівна роздає вказівки, що та до якого часу я повинен зробити. Спершу я все виконував мовчки, без суперечок, хоча й мав власні плани. Та коли теща почала лізти туди, куди їй не слід та вимагати, щоб я віддавав свою зарплатню Інзі – мій терпець урвався.

Того ж дня ми з дружиною зібрали свої речі й переїхали на орендовану квартиру. Як було добре прокидатися вранці під звук будильника, а не крики тещі. Ніхто мені не вказував, що я маю робити, ніхто не контролював, чим я займався протягом дня. Інга теж змінилася, стала спокійнішою й веселішою. Що не кажіть, а молоде подружжя повинно жити окремо.

Олена Петрівна звісно на мене розсердилася. Декілька разів приходила, щоб черговий раз дорікнути, що я її дитину з дому забрав. Той факт, що цій дитині уже 26 років, жінку взагалі не хвилював. Згодом теща заспокоїлася і її візити порідшали. Коли ж Інга повідомила, що чекає на дитину, Олена Петрівна готова була поселитися у нашій квартирі.

Кожного дня телефонувала, розповідала, що дочці робити можна, чого робити не слід. Коли приходила до нас додому, приносила з собою якісь заварки, чаї, щоб дитина добре укріпилася, або, щоб Інгу не нудило. Дружина попросила мене бути терплячим й не вмішуватися. Лише заради коханої я терпів.

Після народження сина стало тільки гірше. Олена Петрівна приходила до нас кожного дня. Якби ж вона допомагала, а так тільки повчала. То дитину не так тримаємо, то Інга неправильно годує. Купати потрібно малюка в любистку, в ліжечко не класти. Немовля біля матері має спати. Ввечері Стасу спати не можна, вночі не будити, якщо сам не прокидається. Цих настанов було так багато, що всього й не запам’ятаєш.

Я знав, що з появою малої дитини, батьки забувають, що таке сон та відпочинок. Постійно втомлюються та ходять незадоволені, проте наша втома аж ніяк не стосувалася Стаса. Навіть Інга втомилася від постійної присутності своєї матері. Ми пробували пояснити Олені Петрівні, що хочемо всього навчитися самостійно, а коли потрібна буде допомога – неодмінно її покличемо. Теща відповіла, що не довірить нам дитини й пішла до дитячої.

Схоже він емоційної втоми та перенапруги Інга захворіла. У дружини піднялася висока температура, її лихоманило. Добре, що тоді у нас була теща. Я залишив її наглядати за сином, а сам відвіз дружину до лікарні. Після обстеження, лікар сказав, що це простуда. Через кілька днів мало минутися, але про всяк випадок, залишив Інгу у лікарні на ніч. Я повернувся додому, а вранці обіцяв, що заберу її.

Ще у під’їзді почув страшні дитячі крики. Вмить злетів по сходах й забіг до квартири. Стас розривався у краватці, а теща спала у кріслі, не реагуючи. Я схопив сина на руки й розбудив Олену Петрівну, запитати як це вона за дитиною дивиться. Стара спробувала вирвати у мене немовля, але я її відштовхнув. Теща оскаженіла й вилетіла з квартири.

Вранці по дружину я поїхав з дитиною. Інга зустріла мене вороже. Сказала, що їй телефонувала мати й розповіла про прикрий інцидент. Виявляється, коли я повернувся вона бавила Стаса, а я ні з того ні з сього вирвав дитину з її рук та прогнав бідолашну жінку з нашого дому. Повна маячня, я розповів, що сталося насправді, але Інга мені не вірить.

Тепер через брехню тієї старої відьми наш шлюб на межі розриву. Й що мені робити?

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Я схопив сина на руки й розбудив Олену Петрівну, запитати як це вона за дитиною дивиться. Стара спробувала вирвати у мене немовля, але я її відштовхнув. Теща оскаженіла й вилетіла з квартири