Я прозріла. Усе своє життя докучала матері, що вона обрала поганого чоловіка, а сама наступила на ті ж самі граблі. Мій чоловік «матусин синочок»

Я виросла у родині, де всі важливі питання вирішувалися лише з дозволу бабусі. Батько не міг відірватися від маминої спідниці, тому в першу чергу питався поради у своєї матусі, а потім вже ставив маму перед фактом. Хоч бабуся й гарно до мене ставилася та ніколи не ображала, я все одно сердилася на неї через маму. Моя ненька жила в цьому домі, як прислуга. Її ні в що не ставили.

Коли я підросла й була достатньо свідомою, щоб зрозуміти усі тонкощі стосунків між чоловіком та дружиною, запитала у мами чому вона усі ці роки терпить таке ставлення. Невже не легше піти з цієї родини й розпочати життя з чистого аркуша. Мама гірко усміхнулася й пояснила, що терпіла лише заради мене.

Після випускного я не захотіла залишатися в цьому домі, тому вступила до університету в іншому місті. Жила в гуртожитку, познайомилася з одногрупниками, завела друзів. У нас виникла своя компанія, у якій був Микола. Хлопець мені сподобався ще при першій зустрічі та я не хотіла відриватися від навчання.

На третьому курсі, Микола почав до мене залицятися. Ми зустрілися декілька разів й згодом почали стосунки. Все здавалося ідеальним. Ми швидко порозумілися, мали багато спільного й ніколи не сварилися. Така ідеальність мене насторожувала.

Після закінчення навчання Микола запропонував одружитися.  Я знала що до цього йде, але внутрішній голос попереджав про якусь небезпеку. Можливо було варто дослухатися то шостого чуття. Та я довірилася почуттям й погодилася. Рідним ми нічого не повідомили. Я боялася, що бабуся стане на заваді, а Микола пояснив, що вже дорослий й може самостійно приймати такі рішення.

Отож, після узаконення наших відносин, чоловік привів мене у свій дім. Правильніше сказати, що це була квартира його матері. Тоді я вперше зустрілася з тієї жінкою. Віталіна Андріївна здавалася суворою та чимось невдоволеною. Зустріла вона мене холоднувато, але з дому не вигнала й на тому спасибі. З перших днів свекруха вирішила влаштувати мені справжній марафон роботи по дому.

Я мила вікна, натирала підлогу, чистила килим, шурувала плиту, готувала їсти, прала одяг, прасувала, поливали її квіти. Під вечір страшенно втомилася, а ще потрібно було підготувати речі на роботу й скласти лоток з їжею для Миколи. В нашу кімнату я зайшла такою змореною, що одразу впала на ліжко, не маючи сил поворухнутися. Тієї миті й почула розмову свекрухи з Миколою.

-Ти кого мені в дім привів? Та вона ж немає тями у хатніх справах. Готує несмачно, прасує жахливо, ганчірку в руках тримати не вміє, навіть примудрилася залити мої улюблені квіти. І це все тому, що ти одружився без мого дозволу!

-Мамуню, пробач мені. Я обіцяю, що вона виправиться й навчиться все робити. Тільки не хвилюйся так, мені серце крається бачити твоє невдоволення.

Я прозріла. Усе своє життя докучала матері, що вона обрала поганого чоловіка, а сама наступила на ті ж самі граблі. Мій чоловік «матусин синочок».

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

два × 3 =

Я прозріла. Усе своє життя докучала матері, що вона обрала поганого чоловіка, а сама наступила на ті ж самі граблі. Мій чоловік «матусин синочок»