Я прочитала про свої симптоми в інтернеті. Підозрювала, що захворіла. Єдиною, хто відчував радість від цієї ситуації, була свекруха

Мій шлюб можна було б назвати ідеальним, якби не моя неспроможність народити дитину. Ми з Сашком одружені уже вісім років. За цей час наше кохання лише зміцнішало, але почути дзвінкий дитячий сміх так і не вдалося. Саша старався підтримати мене й не звертати особливу увагу на те, що у нас не виходить зачати.

Та як можна було не звертати уваги, якщо при кожній зустрічі з рідними, першим звучало питання, коли я порадую усіх своєю новиною про вагітність. Особливо це питання хвилювало свекруху. Вона й так мене не любила й терпіла, а тут невістка ще й бракованою виявилася.

Щоб не мучити себе марними здогадками я пішла на повноцінне обстеження. Як і підозрювала, висновок невтішний. Я безплідна. Не відчути мені ніколи радості материнства, доведеться змиритися. Додому повернулася сама не своя. Розповіла про все Сашкові й попросила розлучення.

Звісно він на мене насварився за погані думки й зізнався, що ніколи мене не покине. Навіть, якщо нам не судилося бути батьками, він точно впевнений, що ми повинні бути разом.

Коли про мій невтішний діагноз дізналася свекруха, не втримувала своїх емоцій. «Мало того, що не послухав мене, коли одружувався з цією…Так ще й примудрився обрати пусту. Ти хоч розумієш, що тобі на старості ніхто склянки води не подасть? Розлучися й знайди нормальну жінку» Мати чоловіка не соромилася говорити усе це в моїй присутності. Після того вечора ми більше з нею не зустрічалися. Це вибір самого чоловіка.

Час спливав, а я все ніяк не могла повернутися до звичного життя. Через погані думки у мене погіршився і фізичний стан. Я відчувала знемогу, вранці було важко підійматися з ліжка, в голові паморочилося. Спершу я не зізнавалася в тому, що погано себе почуваю. Та коли під час прогулянки втратила свідомість, довелося звернутися до лікарів.

Мені провели обстеження всього організму. Я прочитала про свої симптоми в інтернеті. Підозрювала, що захворіла на pа k. Сашко завжди був поруч та підтримував. Єдиною, хто відчував радість від цієї ситуації, була свекруха. Вона, мабуть, день і ніч сподівалася, коли я віддам богові душу й Сашко буде вільний.

Як виявилося, все набагато краще. Моє погане самопочуття не пов’язане з хворобою. Я вагітна, при чому уже третій місяць. Чоловік не повірив власним вухам, одразу кинувся мене обіймати. Тепер він практично носить мене на руках, а свекруха перепросила за свої слова й з нетерпінням чекає на появу малюка. Ми всі чекаємо.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

3 + двенадцать =

Я прочитала про свої симптоми в інтернеті. Підозрювала, що захворіла. Єдиною, хто відчував радість від цієї ситуації, була свекруха