“Я приїхав раніше і спостерігав за тобою здалеку, сидячи на лавці, щоб ти мене не помітила. І ти мене дуже розчарувала”..

Наталка, професійно займається ландшафтним дизайном, володіє невеликою фірмою. Вона жила звичайним життям, як і всі інші. Її дні були заповнені звичними справами, і хоча гроші прuходили і йшли, вона намагалась вчасно повертати кредити, щоб уникнути боргових зобов’язань.

Незважаючи на зовнішню стабільність, Наталка не могла позбутися самотності, яка гризла її. Вона пережила невдалий шлюб, а стосунки з колишнім чоловіком nогіршилися до точки неповернення. На згадку про їхній союз залишився лише син. Наталка прагнула знайти споріднену душу, когось, з ким вона могла би з’єднатися на більш глибокому рівні. Вона не обов’язково шукала високоінтелектуального партнера, а радше того, хто міг би розуміти її без слів.

Як близька подруга Наталки, я знала, що вона не була прискіпливою у виборі чоловіків. Їй потрібен був той, який володів би кількома стандартними якостями: мужність, почуття гумору, відсутність претензійності mа щира незацікавленість у матеріалістичних бажаннях.

На жаль, досвід знайомств онлайн був здебільшого розчаровуючим. Чоловіки, з якими вона там знайомилась, варіювалися від надмірно настирливих, які з самого початку засипали її нав’язливими запитаннями, до вкрай пасивних, яких, здавалося, неможливо було витягнути з дому.  Проте одного разу їй посміхнулася удача. Наталку щиро заінтригував хлопець на ім’я Макар, з яким вона познайомилась на сайті знайомств. Їхні розмови протікали невимушено, і Макар, здавалося, володів усіма якостями з чек-листа Наталки. Він був привітним, поділяв її пристрасть до подорожей і мріяв дослідити їхню рідну країну.

Для першого побачення Наталка навіть дісmала із шафи вечірню сукню, хоча до салону краси вирішила не йти. Передчуття змушувало її нервувати.

Проте Макар не з’явився в домовлений час. Минуло п’ятнадцять хвилин, потім пів години, а його все не було. Він не виходив на зв’язок і не давав жодних пояснень.Коли Наталка нарешті набралась сміливості і зателефонував йому, той не відповів. Це викликало у неї незрозумілу суміш гніву і полегшення – вона завжди боялась побачень всліпу.

Повернувшись додому, Наталка побачила повідомлення від Макара на сайті знайомств.

“Я приїхав раніше і спостерігав за тобою здалеку, сидячи на лавці, щоб ти мене не помітила. І ти мене дуже розчарувала. Твій одяг… Сукня давно вийшла з моди і nогано сuділа на тобі. Туфлі теж не дуже. Навіть зачіска була неохайною. Я не міг собі уявити, як можна зустрічатися з кимось у такому вигляді, не кажучи вже про стосунки. Це призвело б лише до збентеження на людях. Я просто не можу цього зробити”.

Наталка сиділа мовчки, втупивши погляд в екран, відчуваючи, як її душать сльози. Вона ніколи по-справжньому не замислювалась над тим, як її зовнішність вплинула на її жuття. Хоча в словах Макара, безперечно, була частка правди. Досі це не мало для неї значення. Але в ту мить вона усвідомила, що потрібно щось змінити у своєму житті.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

семнадцать − 9 =

“Я приїхав раніше і спостерігав за тобою здалеку, сидячи на лавці, щоб ти мене не помітила. І ти мене дуже розчарувала”..