З Вікою та Олегом ми дружили ще зі студентських років. Ця парочка мала запальний характер та веселу вдачу. Тиждень зустрічаються, тиждень розлучаються й так постійно. Ніхто не мав сумніву, що рано чи пізно вони таки одружаться. Так і сталося.
Ще на третьому курсі ми всією групою гуляли на їхньому весіллі. Я була в якості дружки. На тому святкуванні зустріла Кирила, він був дружбою, найкращий друг Олега ще із дитинства. Усі ті спільні конкурси, танці, викупи нас неабияк зблизили. До кінця вечора мені здавалося, що ми знайомі не один десяток років. Спілкування з Кирилом було легким, ми розмовляли про все на світі й водночас ні про що.
Хлопець запропонував зустрітися ще раз. Ми обмінялися номерами телефонів й почали спілкуватися. Згодом зустрічі переросли в побачення. Між нами зав’язалися стосунки. Через невеликий проміжок часу весілля було уже у нас. Віка та Олег щиро раділи, що стали ненавмисними звідниками.
Після випускного почалося наше доросле життя. Попри життєві труднощі та невдачі, своєї дружби ми не загубили. Віка та Олег були частими гостями у нашому домі. На вихідних частенько збиралися за містом, смажили шашлики, ловили рибу, парилися у лазні. Інколи вдавалося спланувати спільну відпустку.
Коли подруга завагітніла, я чи не кожного дня її навідувала, приносила смаколики й вислуховувала, як важко впоратися з цим новим станом. Усі 9 місяців ми були нерозлучні. Мало того, коли Віка почала народжувати Олег, як на зло, був у відрядженні. Мій Кирило посеред ночі зірвався з ліжка й помчав на допомогу до дружини друга. На ранок у них народилася прекрасна дівчинка.
Згодом я теж завагітніла, стала мамою хлопчика. Ми з Вікою кожного дня ходили з нашими дітлахами на прогулянки та обмінювалися материнськими проблемами. Доходила справа й до чоловіків. Я помітила, що Вікторія якось неоднозначно відзивається про мого Кирила. За її словами він просто ідеальний в усіх сенсах цього слова. Така надмірна увага до мого коханого викликала у мене занепокоєння. Тож я вирішила пильнувати.
Моя пересторога не була марною. В телефоні Кирила було цікаве листування з Вікою. До того ж вони неодноразово домовлялися про зустріч за нашими спинами. Висновок напрошувався сам собою. Я зателефонувала до Віки й запросила їх з Олегом в гості. Попередила, що посиденьки для дорослих, тому дитину краще залишити у бабусі. Коли всі зібралися у гарному настрої навіть не підозрюючи, що відбудеться далі, почала. Взяла телефон Кирила, відкрила переписування й показала Олегові.
Кирило та Віка лише переглядалися. Ніхто не смів порушити мертву тишу, що стояла у кімнаті, поки Олег був зайнятий читанням. Закінчивши, він схопив телефон дружини та вона виявилася хитрішою. Жодних доказів зради у її гаджеті не було. Проте достатньо й одного погляду на них. Обоє зашарілися й опустили голови, визнаючи, що накоїли щось недобре.
Приховувати стосунки не було сенсу. Вони зізналися що почали роман декілька місяців тому, бо кохають один одного. Спершу намагалися боротися із собою, але кохання виявилося сильнішим за дружбу. Скандал був грандіозний. Чоловік одразу зібрав речі та пішов від нас, Віка побігла слідом за ним. Олег залишився й був поруч, поки я важко переживала розлучення. Він підтримував мене та допомагав, як добрий друг поки й між нами не пробігла іскра.
Наразі ми з Олегом одружилися й чекаємо на поповнення у родині. Наскільки нам відомо, Віка та Кирило також разом. Правда, ті закохані переїхали жити в інше місто. Схоже совість не дозволяла залишитися тут через загрозу випадково зустріти когось із нас десь у місті. З дітьми тати спілкуються та платять аліменти.
