Я почала працювати, ще коли тільки навчалась в дев’ятому класі. Ночами писала шпаргалки на малюсіньких листочках, та продавала перед контрольними

Чому, коли жінка може сама себе забезпечити, завжди є люди, які скажуть, що ти не сама заробила, в тебе є спонсор, або придумують історію про секретарку та приписують їїтобі?

Ось в мене так майже все моє життя. Я почала працювати, ще коли тільки навчалась в дев’ятому класі. Ночами писала шпаргалки на малюсіньких листочках, та продавала перед контрольними по чотири гривні кожна. Потім почала продавати канселярію, на кожних вихідних роздавала листівки, або милапосуд в маленьких кафетеріях. Я пройшла просто величезний шлях до того, що маю зараз. Звісно, зі сторони може здатись, що це нічого такого, проте, аби це було дійсно так, то чому ні хто так більше не робить? Хто їм заважає?

Найбільше на мій успіх дратуються чоловіки. Коли ти приходиш на побачення, хлопець запитує, чим ти займаєшся, а ти у відповідь, що маєш мережу своїх канцелярій, то маєш декілька варінтів реакцій. Перший – піджимають губи, типу все зрозуміло, як ти на них заробила. Друга – просто не вірять, а третя – починають тебе принижувати, бо самі мають дулю, а всі свої дорікання приписують тому, що ти дарма тратиш гроші на дорогий одяг і всіляке таке. Он скільки безхатьків ходить містом. Совісті я не маю.

Всі спершу оцінюють те, як ти виглядаєш, скільки грошей викинула на одяг, косметику та взуття, та ні хто не питає, як ці гроші дістались.

Нещодавно в мене було побачення з хлопцем, доля якого дуже схожа на мою. Познайомила нас подружка на своєму Дні Народження. Він мені відразу видався цікавою особистістю. Він був першим, хто не звертав уваги на цінник мого одягу, не питав скільки все те коштує. Він цікавився просто мною. Моєю душею, якщо можна так сказати.

У нас закрутились відносини. Незабаром ми почали жити разом і обкладинка дорогої ляльки впала, немов ніколи і не було. Я могла спокійо ходити по дому в розтягнутих штанах та дулькою на голові, хлопець не звертав уваги. Можливо, справжня я йому подобаась навіть більше. А наскільки подобалось мені бути відкритою та щирою поряд з ним. Зараз я починаю розуміти, що ті витрибеньки то більш за все як мій протест на заздрощі людьми мого успіху.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

пять × один =

Я почала працювати, ще коли тільки навчалась в дев’ятому класі. Ночами писала шпаргалки на малюсіньких листочках, та продавала перед контрольними