Я й подумати не могла, що ти така лінивиця. Цілісінький день проспати! Добре хоч вмовила сина мене викликати, як особисту прислугу. Ні сорому, ні совісті не маєш

Моя свекруха Христина Іванівна в гості приїздила не часто, проте кожен її візит я чекала з нетерпінням. Жінка вона хороша, хазяйновита. Ніколи з пустими руками не заявиться. Попривозить з села всяких гостинців дітям, а нам з чоловіком городини, сала, м’яса.  Ми ще декілька місяців можемо по магазинах не ходити та продукти не купувати.

Діти бабусю любили, але слухатися не хотіли. Вони в нас взагалі вередливі були. Не без того, ми з чоловіком займалися їхнім вихованням, проте після народження третього часу взагалі не залишалося.

Артур збирався у відрядження, я трішки прихворіла. Піднялася температура, з’явилася слабкість у тілі. Чоловік зателефонував до своєї матері та попрохав приїхати до нас в гості на той час, поки він буде відсутній. Раптом мені гірше стане.

Христина Іванівна приїхала в неділю ввечері, чоловік поїхав зустрічати на вокзал. Вечір ми провели у сімейному колі, розмовляли, згадували дитинство Артура. Свекруха розповідала багато веселих історій. Спати лягли далеко за північ, а рано вранці я випровадила коханого в дорогу.

Прилягла на ліжко, так хотіла хоч трішки подрімати, до того ж температура знову піднялася. Сама не оговталася, як проспала до самісінького вечора. Коли вийшла з кімнати діти кинулися розповідати, як гарно вони провели час з бабусею. Встигли уроки зробити, у квартирі поприбирати, вечерю приготувати, а потім гралися.

Я почувала себе набагато краще, схоже хвороба минула. Коли вклала дітей спати, повернулася у вітальню кімнату подякувати Христині Іванівні за допомогу, але не встигла й рота відкрити, як почула:

-Я й подумати не могла, що ти така лінивиця. Цілісінький день проспати! Добре хоч вмовила сина мене викликати, як особисту прислугу. Ні сорому, ні совісті не маєш. Більше ноги моєї тут не буде!

Свекруха не захотіла навіть вислухати мене. Пішла збирати свої речі, викликала таксі й серед ночі подалася додому. Артур повернеться через три дні, як йому пояснити, чому його матір поїхала від нас серед ночі. Уявляю, якою буде її версія всього, що трапилося.

Так, мені не зручно, що Христині Іванівні довелося з усім справлятися самостійно, але хіба ж я винна, що захворіла й наскільки була виснажена, що не мала сили навіть з ліжка піднятися. Думаю чоловік мене зрозуміє й зла тримати не буде. Залишиться лише відновити гарні відносини зі свекрухою.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

шестнадцать − восемь =

Я й подумати не могла, що ти така лінивиця. Цілісінький день проспати! Добре хоч вмовила сина мене викликати, як особисту прислугу. Ні сорому, ні совісті не маєш