Я більше тебе не кохаю. Поліна особлива, вона цінує мене й робить щасливим

Вадим не давав мені спокою з першого курсу. Ми потрапили в одну навчальну групу. На всіх парах він сідав поруч, коли давали парні проєкти брав лише мене. На вихідних супроводжував на дискотеку або допомагав нести сумки, якщо я їхала додому.

Кожного вечора допізна засиджувався у моїй кімнаті в гуртожитку. Звісно я розуміла, що усі ці знаки уваги не дружні. Врешті Вадим сам зізнався, що закохався у мене з першого погляду. Перший час я не почувала до хлопця нічого, окрім дружньої приязні. Він не здавався.

Квіти, цукерки, сюрпризи, подарунки, романтичні вчинки та навіть листи із зізнаннями зробили своє. Ну яка дівчина не повелася б на такого хлопця. До всього Вадим був привабливий, красивий, високий, статний, веселий. Умів постояти за себе, мав багато друзів, які його поважала та готові були підтримати. Кандидатура він не найгірша. Я вирішила спробувати й не пошкодувала.

Після навчання ми одружилися. Перший час жили біля батьків чоловіка. Зі свекрухою ми одразу знайшли спільну мову, порозумілися. Жили усі дружньо, не сварилися. Батьки не влазили у наше особисте, а ми не порушували їхній особистий простір. З часом накопичили необхідну суму, щоб придбати власне житло.

У квартиру в’їжджали уже з поповненням, мали маленького синочка Матвія. Чоловік у мене просто золотий. Допомагав з дитиною, підтримував, заспокоював, чого ще варто було бажати. Чим більше часу ми перебували у шлюбі, тим сильніше я усвідомлювала, що теж кохаю Вадима. Хоч ми й були не лише чоловіком та дружиною, а ще й гарними друзями.

Після народження другої дитини я не змогла швидко повернутися у попередню форму. Зайві кілограми заважали насолоджуватися материнством повною мірою, до того ж я прекрасно розуміла, що мої нові форми не приваблюють чоловіка. Взялася за себе. Поки відвідувала спортивну залу, влаштовувала пробіжки, сиділа на дієті, не помітила, що Вадим змінився.

Щось неладне запідозрила, коли чоловік почав повертатися додому аж під ранок. Він пояснив, що його найкращий друг Юрко розлучається із дружиною. Чоловік важко переживає розрив, тому Вадим побоюється залишати його без нагляду. З Юрком ми були знайомі, навчалися ж всі разом. Мені стало шкода товариша, тому вирішила також його підтримати.

Після роботи забігла до Юри в гості і яким же здивуванням було побачити, що вони з дружиною тихо мирно живуть без жодного натяку на розлучення. Мені стало незручно, я відкликала чоловіка с в сторону й запитала, що відбувається.

Видно було, що Юра хоче про щось розповісти, але вагається. Врешті таки зізнався, що Вадим мене обманює. Він так пізно повертається додому, тому що закрутив роман зі своєю начальницею. Я стояла ні жива ні мертва. Навіть не знала, що думати та як далі жити.

Повернулася додому дуже пізно. Діти були в моєї матері. Вечерю не готувала, зібрала речі чоловіка й стала чекати. Повернувся він, як і завжди, після 12 години ночі. Коли побачив, що я сиджу на кухні в його очікуванні все зрозумів. Більше не обманював. Взяв речі й перед виходом пояснив:

-Я більше тебе не кохаю. Поліна особлива, вона цінує мене й робить щасливим.

На тому й все. Ні слова про наших дітей, ні слова про те, як мені далі жити. Та я й сама не знала, що робити та з чого почати. Завтра подам заяву на розлучення. Попрошу маму перший час посидіти з дітьми, поки я розбиратиму той безлад, що розпочався у моєму житті. От вам і кохання до скону.

 

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

3 × 2 =

Я більше тебе не кохаю. Поліна особлива, вона цінує мене й робить щасливим