Врешті решт наречений заявив, що весілля не буде. Я всю ніч проплакала, а на ранок почала телефонувати до запрошених, щоб попередити про скасування весілля

Мої батьки доволі заможні люди. На 18-річчя вони подарували мені власну квартиру й дали можливість піти у доросле життя. Звісно, вони підтримували мене в усіх починаннях та хотіли підтримувати фінансово, проте я відмовилася. Квартири цілком достатньо, решти я хотіла досягти самостійно.

Влаштувалася на роботу, мене прийняли на доволі високу посаду, попри відсутність досвіду. Можливо тато посприяв, проте я була вдячна. Усі зароблені кошти старалася відкладати на майбутнє. Відкрила рахунок на депозит й отримувала певні відсотки щомісяця.

Згодом у моєму житті з’явився  Денис. Хлопець був старшим від мене на декілька років. Жив з матір’ю, працював таксистом. Батьки в особисте життя не втручалися. Для них не мало значення, ким працюватиме майбутній зять, лиш би я була щаслива. І я таки була, закохана до без тями, не помічала усіх недоліків свого хлопця.

Коли Денис дізнався, що я маю власну квартиру, зібрав речі та переїхав до мене. Зайвих запрошень він не потребував. Жили ми добре, швидко налаштували спільний побут. Робити пропозицію коханий не поспішав, а я вже хотіла стати дружиною та матір’ю. Якось почала розмову на цю тему. Денис не надто зрадів, але коли почув, що на весільні кошти ми могли б придбати нове авто – задумався.

Через декілька тижнів я отримала пропозицію руки та серця. Мені хотілося вірити, що Денис це робить зі своїх щирих намірів та почуттів, а не тому, що почув про автомобіль. Ми почали підготовку до весілля.

Коли до урочистості залишалося два тижні, Денис ніби сказився. Ми постійно сварилися, йому все було не до смаку. Врешті решт наречений заявив, що весілля не буде. Я всю ніч проплакала, а на ранок почала телефонувати до запрошених, щоб попередити про скасування весілля.

Під вечір Денис заспокоївся, попросив пробачення й сказав знову готуватися. Для мене така поведінка дивна. Соромно знову всім телефонувати та заново запрошувати. Що про мене подумають рідні та друзі? Раптом Денис знову захоче скасувати все або ще гірше, покине мене під вінцем.

Батькам розповідати про свої переживання не хоче. Я єдина донька, тож вони не терпітимуть такого ставлення до їхньої кровинки. Інших близьких людей, окрім нареченого, у мене немає. Навіть ні в кого поради запитати. Можливо ви відкриєте мені очі на цю ситуацію й підкажете, як діяти.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Врешті решт наречений заявив, що весілля не буде. Я всю ніч проплакала, а на ранок почала телефонувати до запрошених, щоб попередити про скасування весілля