Власне, я подала на розлучення. Колишній розраховує, що знову одружиться з кращою обраницею. Наївний, правда? Кращої від мене не знайдеш

Родину Марти я знала досить давно. З нею ми подружилися ще у студентські роки. Потім тривалий час підтримували стосунки. Можна навіть сказати дружили сім’ями. Наші чоловіки також потоваришували, тож більшість вихідних та свят ми проводили разом.

Коли безтурботне подружнє життя потроху почало перетворюватися на стандартну рутину: народження дітей, недоспані ночі, фінансові проблеми, часу на зустрічі та розваги не вистачало. Наше спілкування обмежилося до телефонних дзвінків і то на день народження чи інший празник.

Нещодавно я випадково перетнулася  із давньою подругою. Марта змінилася, постаріла. Від колишньої модниці не залишилося й сліду. Старомодний одяг, невдала стрижка, відсутність макіяжу. Не розумію, чому жінка так запустила себе. Вона впізнала мене одразу й попросила про зустріч. Ввечері ми збиралися на нашому старому місці.

-Я така рада, що ми перетнулися – почала розмову Марта. – Мені стільки всього хочеться тобі розповісти…

-Мені приємно тебе бачити після стількох років розлуки. Як там поживає твій Андрій?

-Власне це я і хотіла обговорити. Ти навіть не уявляєш, як він мені набрид. Все життя те і чую, що мені пощастило з чоловіком. Він такий уважний та чуйний, допомагає з хатніми справами, проводить час із дітьми, на вихідних не тікає з друзями, покинувши сім’ю. Усе це пусті балачки, адже ніхто не був у моїй шкурі й не знає, який той Андрій насправді.

-Невже він тебе ображає? – здивувалася я, адже ніколи не помічала за чоловіком подруги агресії.

-Та ні, він і мухи не образить. В тому і проблема. Я так хочу бачити поряд мужнього войовничого чоловіка, а мій Андрій навіть на чоловіка не схожий. Якийсь худий, фігура жіночого типу, пухкі губи, довгі темні вії. Словом, він не красивий та не має міцного чоловічого стрижня.

-Невже ти дійматимеш Андрія за такі речі? – дивувалася я, тому що так і не розуміла, чим чоловік її не влаштовує.

-Власне, я подала на розлучення. Колишній розраховує, що знову одружиться з кращою обраницею. Наївний, правда? Кращої від мене не знайдеш. Мої знайомі уже розповідали, що бачили його неодноразово в компанії якоїсь дівиці. Мабуть, така сама страшила, як і він.

Ця розмова почала мені набридати. До того ж я не поділяла позиції давньої подруги. Якщо вони стільки років були одружені й навіть закохані один в одного, я це бачила на власні очі, то чому не можна зберегти теплі дружні відносини, якщо вирішили розлучитися. Марта обливає Андрія брудом, а мені незручно бути учасницею цієї образи.

Тож нашу зустріч я поспішила закінчити. Сказала, що маю термінові справи. Вдома розповіла про цю зустріч чоловіку, він зізнався, що знав про розлучення наших давніх друзів. Виявляється, вони з Андрієм не припиняли спілкування, навіть інколи разом рибалили на вихідних. Чоловік дійсно зустрів іншу жінку. У них все серйозно. На відміну від Марти, нова обраниця Андрія цінує його за допомогу та м’який характер. До всього точно не називає свого хлопця страшним та жінкоподібним.

Марта після нашої зустрічі телефонувала мені ще кілька разів. Наша розмова знову зводилася лише до одного – я вимушена була слухати, який Андрій непутящий чоловік. Врешті решт не витримала й запитала у подруги:

-А чому ти тоді вийшла заміж, якщо Андрій такий ненависний для тебе?

Вона не знала, що відповісти. Видко зрозуміла, що я не підтримую її позиції. Коли ж Марта від мене почула, що Андрій має нову дівчину й у них все серйозно. Ми навіть отримали запрошення на весілля й збираємося піти, вона припинила мені додзвонюватися. Я вважаю, що це на краще. Не хочу мати у подругах таку людину, що обливає брудом інших.

 

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

три × 3 =

Власне, я подала на розлучення. Колишній розраховує, що знову одружиться з кращою обраницею. Наївний, правда? Кращої від мене не знайдеш