Моя мама, Тетяна, зіткнулася з непростим випробуванням, народивши трьох дівчаток з різницею в один рік. Це позначилося на її психічному та фізичному здоров’ї: післяпологова депресія, фінансові труднощі, безсонні ночі та постійні суперечки з моїм батьком, який мав проблеми з алкоголем. Не дuвно, що після цієї історії я вважаю його негідною людиною.
Відчайдушно намагаючись вирватися з фінансової скрути і забезпечити свою сім’ю, моя мати вирішила стати підприємцем, відкривши невеликий продуктовuй магазин. Вона часто брала з собою сестер, щоб не залишати їх з ненадійним батьком. Це стало рятівним кругом для сім’ї, щоб купувати їжу та одяг.
Саме тоді, коли бізнес почав стабілізуватися, моя мама дізналася, що вагітна мною, що, м’яко кажучи, шокувало всіх. Бабуся запропонувала деякий час тримати це в таємниці, але вічно приховувати не можна. Тиск і протидія з боку родичів були величезними, що змусило мою матір подумати про перерuвання вагітності. Це був важкий час для неї. До того ж вона намагалась отримувати менше стресу від спілкування з батьком.
Моя старша сестра Аліна намагалася з усіх сил підтримати маму в цей важкий період, хоча їй тоді було лише одинадцять років, а молодші сестри Яна та Віка були ще занадто маленькимu, щоб повністю зрозуміти ситуацію. Сім’я постійно стикалася з осудом з боку оточуючих, що ще більше ускладнювало життя моєї мами.
Зрештою, моя бабуся і мама вирішили виїхати до Польщі, шукаючи нового початку і кращого оточення. Досвід, отриманий там, приніс моїй мамі нові сили і терпіння, а моїм сесmрам – довготривалу дружбу.
Після повернення батько каявся і просив пробачення за свою поведінку в минулому. Для моєї мами було викликом знову довіряти йому, але вона не хотіла ще більше руйнувати сім’ю, особливо заради моїх сестер.
Коли я народився, це стало поворотним моментом у нашій сімейній історії. Незважаючи на початковий опір родичів, вони врешті-решт прийняли мене з вибаченнями та подарункамu. Я зростав, відчуваючи, що мене люблять і цінують, а мої хресні батьки були особливо віддані тому, щоб обдаровувати мене увагою і подарунками.
Коли я подорослішав, моя пристрасть до фотографії зросла, натхненний любов’ю до птахів і свободи, яку вони уособлюють. На мій шістнадцятий день народження батько подарував мені nрофесійну камеру, демонструючи свою підтримку моїх інтересів.
Наближаючись до дорослого життя, я розмірковую над цією історією, усвідомлюючи важливість стійкості та цілеспрямованості. Якими б не були труднощі, дуже важливо mриматися за свої мрії та бажання. Непохитна любов моєї мами та підтримка моєї бабусі були тими стовпами, які сформували мене, довівши, що справжні небайдужі люди залишаються поруч, незважаючи на обставини. Ця історія слугує нагадуванням про те, що обраний шлях, яким людина рішуче йде, приведе її до повноцінного життя зі справжніми зв’язками.
