У свої 74 роки баба завела собі кавалєра! Чи то зд _ypiла на старості, чи що?!

Моїй бабусі зовсім недавно виповнилось сімдесят чотири роки. Та знаєте, що вона побажала, коли ми принесли задувати їй торт зі свічками? Чоловіка! Вона прожила складене життя, Майже половину нього самостійно ростила чотирьох синів, а тепер, на старості років, коли вже має двох маленьких онуків, вона захотіла чоловіка! Ніколи не перестану дивуватись їй! Неймовірна жінка!

Мою бабусю звали Яринка. Вважаю її ім’я дуже красивим та жіночним. Я навіть в честь бабусі доньку так назвав. Тепер бігає по квартирі маленька Яринка. Маленька і прудка. Бабуся в мене після втрати чоловіка більше ні з ким не сходилась. Самостійно виховувала тата та його братів. Навіть не уявляю, яких сил та терпіння їй то коштувало. Але вона змогла. Змогла все. Виростити дітей, збудувати будинок, прошу додати не халупку, а гарний цегляний двоповерховий будинок. Навіть не всі чоловіки на таке здатні, а вона так. Навіть машину мала. Таку велику “волгу” чорного кольору. Вона хоч і була старенька, проте виглядала як із салону тільки. З дитинства дивився на бабусю та дивувався. Вона була добра, але коли хтось проштрафився, під хвіст отримував як той поганий кіт.

Через свій вік та важку працю бабуся почала скаржитись на біль в суглобах. Ми звернулись до лікаря, але тих патологій не знайшов. Тож довелось звернутись до нетрадиційного лікування. Знайшов мій батько мануального терапевта, який мав робити масажі. Чоловік був приблизно ровесником бабусі, тож, вони мали про що поговорити на сеансі.

Вчора тато завіз її на перший сеанс лікування, а повернувся звідти ледь тримаючи посмішку. Каже, бабуся на старості років знайшла собі залицяльника. Терапевт виявився чоловіком, якому вона колись відмовила заради мого діда. Тепер, коли той дізнався, що бабуся самотня, вирішив не втрачати часу, та запросив її на побачення.

Мені ця історія видалась дуже кумедною. Цікаво спостерігати за дорослими людьми, які вони емоції переживають, та поводяться немов закохані підлітки. Ще тільки через вікно від батьків не тікають, бо ноги через підвіконня перекинути не можуть.

Тож, після сеансу, бабуся погодилась ввечері сходити на каву. ЇЇ кавалер забрав її з дому на гарній іномарці, відкрив дверцята та допоміг сісти. Весь такий галантний. Чесно, навіть не пам’ятаю, щоб я за своєю дружиною так дивився(сором мені). Повернулась вона пізненько. А сьогодні зранку, ми святкували її День Народження, та вона дала нам зрозуміти своїм бажанням, що життя вона схоче змінити докорінно.

Вважаю це є правильним. Немає різниці, скільки тобі років, чи який соціальний статус маєш, жити для себе – не соромно. Жити так, як ти хочеш – не соромно. Яка різниця, що люди скажуть?! Замість тебе твої бажання ні хто не втілить в реальність, а життя воно одне. Пишаюсь своєю бабусею Яринкою! Дідуся ми залюбки приймемо у нашу велику родину. Гадаю, самотність йому вже також набридла.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

18 + 7 =

У свої 74 роки баба завела собі кавалєра! Чи то зд _ypiла на старості, чи що?!