Тоді то я і не витримав. Мовчки зібрав свої речі й переїхав жити до свого друга. Через два тижні знайшов квартиру й зітхнув з полегшенням. Більше не потрібно віддавати зароблені гроші на забаганки справжньої егоїстки

Дружину я обрав за зовнішніми даними. Якось в суботу ввечері ми з друзями пішли у кіно. Я вже не пам’ятаю який фільм тоді транслювали, певно, що бойовик. Перед початком сеансі я пішов взяти попкорн й тоді зустрів її, Ангеліну. Дівчину надзвичайної вроди. Вона була настільки красивою, що всі довкола здавалися млявими та її фоні.

Не знаю скільки часу я безцеремонно розглядав цю незнайомку. До тями мене привів мій друг, який так і не дочекавшись попкорн, вийшов перевірити, що сталося. Коли я йому показав причину своєї затримки у того аж мову відняло. «Оце так краса!» – промовив він. Саме тієї миті я зрозумів, що ця дівчина повинна бути моєю.

Після фільму я підійшов познайомитися. Ангеліна була не сама, а з подругою. Вони обоє хіхікали та перешіптувалися, коли дивилися у мою сторону. На мій подив дівчина все ж дала номер свого телефону й зізналася, що вільна.

Ввечері я спробував їй зателефонувати. Слухавку підняла якась жіночка. Коли я запитав про Ангеліну, вона пояснила, що я помилився номером. Схоже, дівчина вирішила мене розіграти й навмисне дала не той номер телефону. Я не міг просто так заспокоїтися. Єдине, що я знав ім’я, а ще той факт, що Ангеліна любить ходити у той же кінотеатр, що і я. Через Інстаграм я знайшов сторінку кінотеатру, а в їхніх підписниках і свою прекрасну обманницю.

Написав повідомлення Ангеліні та подякував за крутий жарт. Дівчина мені відповіла. Схоже їй сподобалася моя наполегливість й вона таки погодилася на побачення. Через кілька місяців зустрічань я був переконаний, що це моя людина. Ми розписалися. Після одруження я переїхав жити до дівчини, оскільки у неї була своя квартира.

Життя наше було складне. Як виявилося Ангеліна поняття немає про хатні справи. Дружина не вміла куховарити, ніколи не брала до рук швабру. Брудний посуд теж їй був не під силу, бо як же манікюр. Ангеліна ніде не працювала, тож родину повністю забезпечував я.

Перші декілька місяців я намагався бути хорошим чоловіком. Повертаючись з роботи, ставав до плити, готував нам вечерю. Потім мив посуд, на вихідних наводив лад у квартирі. Увесь цей час дружина це сприймала, як повинність, й навіть не намагалася мені у чомусь допомогти.

Єдине, що вона вміла робити відмінно – скандали. При чому інколи причиною сварки могло бути щось настільки мізерне. Мені в голові не вкладалося, як я міг повестися на красу, не звертаючи уваги на характер цієї дівчини.

Ще одна надзвичайна здібність Ангеліни – витрачати гроші. Свою заробітну плату я віддавав дружині. Спершу я вважав це правильним, бо розраховував, що Ангеліна купуватиме продукти та необхідні засоби у дім. Та коли побачив, що холодильник пустий, а зарплатні немає – зрозумів, що знову помилився. Ця жінка витрачала все виключно на себе. Косметологічні процедури, новий одяг, перукар. Коли я запитав, де тепер взяти гроші на харчі, вона заявила, що це мої проблеми. Я чоловік й маю дбати про сім’ю. Якщо моїх грошей не вистачає, потрібно шукати кращу роботу.

Тоді то я і не витримав. Мовчки зібрав свої речі й переїхав жити до свого друга. Через два тижні знайшов квартиру й зітхнув з полегшенням. Більше не потрібно віддавати зароблені гроші на забаганки справжньої егоїстки. У домі ніхто не насмічує, у мене завжди порядок. Відсутність скандалів, теж неабияк пішла мені на користь.

Ангеліна зателефонувала, тільки коли отримала заяву про розлучення. Вона почала плакати й просити вибачення за свою поведінку. Обіцяла навчитися готувати й навіть мити посуд, якщо я повернуся. Мені було бридко слухати усю цю брехню. Тому я просто поклав слухавку й заблокував її номер. Більше ніколи не обиратиму людину для життя по зовнішності. Вона у наші дні нічого не варта.

 

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

тринадцать − семь =

Тоді то я і не витримав. Мовчки зібрав свої речі й переїхав жити до свого друга. Через два тижні знайшов квартиру й зітхнув з полегшенням. Більше не потрібно віддавати зароблені гроші на забаганки справжньої егоїстки