Ти мене так дістав, хочу розлучитися! Чоловік нічого не відповів. Взяв верхній одяг та пішов з дому. Я стояла посеред кімнати, як укопана й не знала, що робити.

У мене важкий характер. Максим, коли робив мені пропозицію, знав на що йде. Чотири роки минуло з дня нашого весілля, а мій запал нікуди не дівся. Чоловікові частенько доводиться вислуховувати мої нотації через різні дрібниці. Мені пощастило, що коханий терплячий, інший би уже давно здався.

Якось я повернулася з роботи дуже зла та сердита. Навіть не пригадаю чому почала суперечку, але закінчилося тим, що викрикнула Максимові просто у вічі:

-Ти мене так дістав, хочу розлучитися!

Чоловік нічого не відповів. Взяв верхній одяг та пішов з дому. Я стояла посеред кімнати, як укопана й не знала, що робити. Першою була думка, що він більше не повернеться. На очі навернулися сльози, я кохала Максима й боялася його втратити. Сама на себе злилася через дурний характер.

Почала згадувати, як ми познайомилися, як коханий робив мені пропозицію, наше весілля та спільне життя. Як не хотіла, а нічого поганого пригадати не могла. Тільки свої постійні сварки через дрібниці.

Від роздумів мене відвернув голос чоловіка:

-Тобі вже попустило, чи ще хочеш розлучитися? – Максим тримав у руках мої улюблені цукерки та пляшку шампанського.

-Пробач, я така дурепа.

Я обійняла чоловіка, спокійна, що він повернувся й у нас все буде добре.

-Я теж тебе кохаю – сказав Максим перед тим, як відкоркувати шампанське.  

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

девятнадцать − семнадцать =

Ти мене так дістав, хочу розлучитися! Чоловік нічого не відповів. Взяв верхній одяг та пішов з дому. Я стояла посеред кімнати, як укопана й не знала, що робити.