“Ти пройшла перевірку” – ніби й радісно, та я хотіла прик _oпaти чоловіка на тому ж місці, де він стояв.

Ти пройшла тест! Отаким вітанням мій чоловік розповів мені, що я підходжу на всі його пункти на гарну дружину. Ось тільки мені від того ні холодно ні жарко. Єдине, чого я захотіла після його вітань – розлучення. Та гадаю, така реакція була б у кожної, хто опинився на моєму місці.

Познайомилась я зі своїм чоловіком випадково. Вранці бігла на роботу, та вирішила купити кави, щоб випити дорогою. Вдома катастрофічно не встигала. Біля мафа, де її готували підійшов хлопець мого віку, попросив йому також купити, в нього не вистачало грошей, гаманець вдома забув. Я й купила. Сорок гривень не така велика сума, щоб відмовити. Молодик взяв мій номер телефону, та пообіцяв віддячити.

Ввечері мені зателефонував цей самий хлопець, запропонував зустріти з роботи та прогулятись. Він купив мені каву із смачним тістечком. Мабуть, смачнішого я ще не їла! Або просто була голодна як вовк. Ми трішки погуляли, він провів мене додому. День був насиченим, тож я гарно втомилась. Заснула на ліжку, навіть не переодягнулась. Що говорити, про повідомлення на телефоні, які так і дзеленчали.

Прочитала я їх вранці. Мене запросили на побачення. Якому, як виявиться, я рада геть не буду. Після вечері чоловік попросив розділити наш чек навпіл. Виправдався тим, що він багато не заробляє, щоб всіх підряд дорогою вечерею частувати, та й ми не офіційна пара. Звісно, мене це шокувало, та куди було діватись. Вже просто мріяла втекти від нього пошвидше. Поспіхом попрощавшись, сказала, що проводжати мене не потрібно, я машину викликала, помахала ручкою та поїхала додому. Хлопець себе красномовно показав цього вечора. В моєму телефоні його номер тепер табу.

Але він мав інші плани.Стас не давав мені проходу. Кожного вечора чекав біля виходу з роботи із квітами, або тими смачнющими тістечками. Та якось по неволі моя льодяна воля розтала. Я зрозуміла, що закохуюсь.

Після одруження ми жили на орендованій квартирі. Ледь зводили кінці із кінцями. Потім ще Стас роботу втратив, так взагалі стало погано. Моя кредитна карта пішла в роботу. Вичерпати ліміт на ній нам вистачило приблизно півтора місця. Я була в паніці… Так погано справи у мене е ніколи не йшли. Часто поверталась додому та довго плакала на кухні. А тут ей новина… Я вагітна. це взагалі. Ми себе не можемо забезпечити, так тут щей дитина.

Але тут всі проблеми як вітром розвіяло. Я просто не могла повірити своїм вухам. Це дурніше, ніж в бразильських серіалах, які я ще з дитинства ненавиджу!
– Не хвилюйся. Все буде добре. А взагалі, можу тебе навіть привітати, адже ти пройшла випробування!?
– Ем… Що?! Ти що, білизни наївся?! З чим вітати?! ми собі інколи не можемо хліба свіжого купити, а ти мене вітаєш?! Яке в біса випробування?!
– Ну як… Здається я трішки затягнув, та не звинувачуй мене, ти трішки помішана на грошах, тому так.
Я не дала йому договорити, підстрибнула зі стільчика, та перейшла на крик.
– Та як тут помішаним не будеш?! все що я думаю, це як заробити грошей на поїздку на роботу, бо ти днями валяєшся на цьоми триста років як прогнившому дивані! Хтось же має думати за бюджет! Дивно тільки, що це не ти! – мені хотілось гарчати на нього ще більше, ба навіть голову відкусити.

– Та заспокойся ти! Все я думаю. Просто тобі не казав. Я ж кажу, що перевіряв тебе…
В мене вже почало око сіпатись. Такою злою ще ніколи в житті себе не почувала.
– Ну оті твої улюблені тістечка із моєї пекарні. В мене по місту їх декілька. Так. Я винен, що відразу не сказав про це. Та тепер впевнився, що ти саме та, хто має бути поруч зі мною. Я ж тебе люблю.

Не могла повірити власним вухам… Це як взагалі, так?! Я майже чотири роки живу в цій задрипаній квартирі, їм сухарі без води, батрачу на двох роботах, пустила на витрати всі свої збереження та кредитну картку, а він мене перевіряв… Дозволяє тепер бути з ним?! Ах ти ж паскуда! Пінгвін набундючений!

– Так… дійсно…цікаво… Та я не хочу більше з тобою бути… Я вийшла за тебе заміж, бо кохала… А ти мене весь час перевіряв? Ти хворий на голову, чесно… Зранку я переїжджаю. Більше не хочу тебе бачити в цьому житті.
Я більше не мала що сказати. Вир емоцій перетворився в порожнечу. Відчуття, ніби мене використали. Або що й гірше. Так плакати хотілось. Стільки ж брехні було у наших відносинах… Стільки сивого волосся я б не мала, аби знала правду.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

5 × два =

“Ти пройшла перевірку” – ніби й радісно, та я хотіла прик _oпaти чоловіка на тому ж місці, де він стояв.