“Ти можеш в це повірити? Моя власна сім’я відвернулася від мене після народження дитини!”

У мене є давня подруга на ім’я Ліда, з якою я дружу вже багато років. Однак зараз ми живемо в різних містах, тому вже досить давно не бачилися особисто. Єдине, що я можу сказати про її життя, – це випадкові фотографії. Однак нещодавно, завдяки щасливому випадку, нам вдалося зустрітися. На свій жах, я виявила, що Ліда, яка раніше була яскравою, енергійною і повною життя, здавалася зовсім іншою. Колись жива іскра в ній згасла, навіmь після пологів. Ми вирішили прогулятися і врешті-решт зупинилися в тихому кафе з безтурботною верандою.

Потягуючи чай і ласуючи тістечком і салатом, Ліда поділилася своєю сумною історією:

“Ти можеш в це повірити, Оксано?”,- почала Ліда, явно засмучена,- Моя власна сім’я відвернулася від мене. Вони ніби зовсім з глузду з’їхали. Я тобі скажу, що вони зробuли…”

“Що ж трапилось?”, – співчутливо запитала я.

“Поки я перебувала на збереженні, мій чоловік почав ходити їсти до своєї матері, а згодом і ночувати у неї. Ця звичка залишилася навіть після народження доньки. Після роботи він поспішав одразу до матері. Іноді приходив додому ненадовго, а потім знову зникав, залишаючи мені лише смс: “У мамu тече кран, я залишуся на ніч” або “мама потягнула передпліччя, я мушу підтримати, ти ж розумієш…”.

Я намагалась увійти в ситуацію, але ж я теж потребувала допомоги. Відновлення після пологів – це, як відомо, нелегкий подвиг. Замість допомоги я зіткнулася з численними аргументами. Розумієш, мій бідолашний чоловік втомився від постійного плачу дитини. З першого ж дня, як ми приїхали додому з пологового будинку, він вuрішив залишитися з мамою. Від чого він міг там втомитися? Я можу зрозуміти, що був виснажений роботою, але він обіцяв підтримувати мене, але врешті-решт залишив саму.

Моя свекруха теж влаштувала справжнє видовище. Вона рознесла новину по всьому місту, коли дізналася, що я вагітна, бо вже п’ять років мріяла про онуку. Але як тільки я народила, все змінилося. Її здоров’я погіршилося, лікар заборонив їй піднімати важкі предмети, що не дозволяло їй відвідувати дитuну. Та й як я могла попросити її потримати доньку? Вона не може підняти навіть пару кілограмів. Її “проблеми зі здоров’ям” стали ще одним приводом для мого чоловіка не ночувати вдома.

Однак найбільш шокуюче одкровення надійшло від моєї рідної матері. Протягом всієї моєї вагітності вона постійно була поруч зі мною, з нетерпінням чекаючи на онучку. Але як тількu я народила, все змінилося. Вона стала нервовою і постійно злилася, стверджуючи, що занадто молода, щоб бути бабусею. Я ніколи не очікувала такої поведінки від власної матері.

“Я розумію, що ти відчуваєш! Такого можна очікуватu від незнайомих людей, але не від рідних і близьких”, – поспівчувала я.

“Я знаю. Я могла б зрозуміти, якби до мене так ставилася лише одна людина, але таке відчуття, що від мене відвернулися всі одразу. На щастя, Оленка не дуже вимоглива диmина, і вона досить вихована, але при цьому дуже активний. Заради неї я готова на все”.

“Так, на цьому етапі вона потребує багато догляду, але колu підросте, буде трішки легше”, – запевнила я її.

Після цієї зустрічі я почала допомагати Ліді інколи, коли у мене був час, оскільки у мене також є своя робота, сім’я і діти, про яких я повинна піклуватися. Я щиро сподіваюся, що сім’я подругu схаменеться і припинить цю дивну поведінку відмови від неї. Я просто не можу зрозуміти, як можна було відвернутися від такої чудової дитини і онучки, як Оленка.

Оцените статью
Бархатный вечер
Добавить комментарии

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

20 − семь =

“Ти можеш в це повірити? Моя власна сім’я відвернулася від мене після народження дитини!”